Другий президент незалежної України Леонід Кучма відзначає сьогодні, 9 серпня, 75-річний ювілей.
Він народився у селі Чайкине в Чернігівській області, у 22 роки закінчив Дніпропетровський державний університет (фізико-технічний факультет за спеціальністю "інженер-механік в галузі ракетної техніки").
Космосу він віддав понад тридцять років, працюючи у КБ "Південне" у Дніпропетровську та у виробничому об'єднанні "Південний машинобудівний завод".
Почавши свою кар'єру інженером, майбутній глава держави у 1986-1992 рр. керував ВО "Південний машинобудівний завод", одним з найбільших у світі підприємств з виробництва бойової та ракетно-космічної техніки.
Кучма був депутатом Верховної Ради України I і II скликань, у 1992-1993 рр. очолював Кабмін, а в липні 1994 року був обраний президентом України, змінивши на цьому посту Леоніда Кравчука. Кучма поки що залишається єдиним з президентів України, якого у 1999-у році обрали і на другий термін.
Нині професор, кандидат технічних наук, автор винаходів і науково-технічних робіт, почесний доктор кількох зарубіжних ВНЗ і дійсний член ряду академій наук очолює створену ним благодійну організацію "Президентський фонд Леоніда Кучми "Україна".
Л.Кучма - автор шістьох публіцистичних книг, включаючи гучні "Україна - не Росія" і "Зламане десятиліття".
Політологи і політики по-різному оцінюють "епоху Кучми", який неодноразово ставав заручником боротьби ворогуючих олігархічних кланів і фігурантом гучних політичних скандалів.
Його звинувачували і в причетності до "справи Гонгадзе", і в незаконній торгівлі зброєю, що виявилося фікцією, і в антидержавній кадровій політиці, і у пригніченні громадянських свобод.
Але в новітню історію України президент Кучма увійшов як Глава держави, яка вступила 1995 року до Ради Європи, його підпис стоїть під мадридською Хартією про особливе партнерство України і НАТО (1997). І за його президентства починався нинішній курс України на євроінтеграцію.
При Кучмі Україна отримала власну національну валюту — гривню, і нову Конституцію, коли президент під загрозою розпуску парламенту змусив депутатів провести "конституційну ніч" з 27 на 28 червня 1996 року.