Президент Петро Порошенко в середу, 22 листопада, підписав закон про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства.
Про це повідомила прес-служба голови держави. Це найбільша реформа процесуального законодавства за час незалежності України і найбільший законопроект в історії Верховної Ради.
Банкова вказує, що законопроект був розроблений Радою з питань судової реформи з урахуванням пропозицій українських та міжнародних експертів, аби узгодити українські правила судового процесу з найкращою європейською і міжнародною практикою. При цьому окремі норми закону спровокували неоднозначну реакцію.
Наприклад, НАБУ стурбоване зміною статті 219 КПК України, згідно з якою терміни досудового розслідування будуть відраховуватися з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру, а слідчий буде зобов'язаний закрити справу в разі завершення встановлених термінів, навіть якщо злочин не розкрито. Після завершення терміну досудового розслідування притягнути злочинця до кримінальної відповідальності буде неможливо.
Законопроект регулює питання діяльності нового Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції в Україні і Вищого суду з інтелектуальної власності.
Крім того, цим самим законом депутати передбачили створення єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (електронного судочинства). "Електронний суд" забезпечує обмін документами (відправлення й отримання документів) в електронній формі між судами, між судом і учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд зможе направляти судові рішення, повістки, інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією в газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про її створення і забезпечення функціонування.
Ще одне нововведення законопроекту - інститут наказного провадження в господарському та цивільному видах судочинства для стягнення заборгованості з громадян. За заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоскарженої грошової заборгованості за письмовими договорами, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (160 000 грн), суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.
Наказне провадження в цивільному судочинстві може бути застосоване для розгляду вимог про стягнення аліментів, про борги за житлово-комунальні послуги, про повернення вартості товару неналежної якості, про стягнення фізичною особою неоскарженої заборгованості з юридичної особи або фізичної особи-підприємця.
