За церковним календарем 11 вересня православні відзначають свято Усікновення Голови святого пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана, або, як кажуть у народі, Головосіки.
У Євангелії від Марка розповідається про страшну мученицьку смерть Іоанна Предтечі. Цар Ірод, у часи якого жив Іоанн Хреститель, покохав дружину свого брата Пилипа й одружився з нею. Іоанн говорив цареві, що він здійснив ганебний вчинок. Ці докори не подобалися Іроду та його новій дружині. Жінка захотіла вбити Іоанна. На день народження Ірода запросили гостей. Особливо захопив царя танець жінчиної доньки Іродіади. Він пообіцяв, що зробить все, що та попросить. Дівчина попросила у царя голову Іоанна Хрестителя на тарелі. І їй принесли голову пророка.
На Головосіки дотримуються суворого посту. Не можна різати нічого круглого, що нагадує голову. Взагалі вважається, що цього дня не варто брати у руки гострі предмети: ніж, сокиру. Тобто все, що нагадує мученицьку смерть святого. У народі кажуть: "Якщо зрізати качан капусти в цей день, з неї може потекти кров". Також не можна їсти круглі фрукти та овочі, бо їхня форма нагадує відрубану голову Предтечі. А ще не слід вживати червоні помідори та кавуни, бо вони нагадують кров святого. Відтак, не можна їсти й будь-що на тарелі – на ньому лежала голова Іоанна Предтечі. На Головосіки не варили борщ. Це був єдиний день у році, коли вважалося гріхом його їсти. Картоплю варили в "мундирах", гарбузи запікали, хліб відламували руками. Їли тільки пісні страви або й зовсім нічого. Тому це свято ще називали Іваном Пісним.
Цього дня заборонялося також співати й танцювати. Люди обов’язково йшли до церкви. Хто потерпав від головного болю – просив зцілення. Чоловіки не стриглися, не голилися.
За народним віруванням, день Головосіки є останньою межею, коли з’являються грози. Але якщо хтось почув грім, це віщувало довгу і теплу осінь – "Загримів Головосік – тепла прибавить рік".
Цього дня у лісі збирали лікарське коріння. Його настоювали на горілці і зберігали протягом року як ліки від недуг.
