Першими у виборчому сезоні-2014 на Буковині з’явилися політичні реклами на білбордах екс-регіонала Сергія Тігіпка та його "Сильної України". Вилизане волосся, виразні риси обличчя та неймовірно сніжно-білі зуби кандидата зі здоровенних щитів знову продовжують дратувати людей.
Як завжди, креативно до політичного піару на цих виборах підійшов одіозний Олег Ляшко, з білбордів якого цитується уже народна пісня про російського гаранта: "Путін ху..о, переможе добро". Нагадаємо, на попередніх виборах у травні цього року цей політик обіцяв "негайно повернути Крим".
Масово в місті з’являються й білборди досі невідомої партії "Справедливість": хлопець на тлі розірваної символіки дискредитованих Партії регіонів та КПУ демонструє нову політсилу. Мовляв, дорогу в політику – молодим! Щоправда, члени партії – далеко не молоді та енергійні люди. Отже, така політична реклама радше схожа на замилювання очей виборцям.
Навіщо партіям і кандидатам білборди, які давно не демонструють жодного ефекту перед виборами, і чому політики викидають тонни грошей заради "дешевої" слави?
"Чи варта гармата миші?"
– Для мене білборди з’явилися раніше, ніж виборча кампанія, – каже політолог Ігор БАБЮК. – Як тільки вони почали з’являтися, можна було передбачити, хто йтиме у Верховну Раду цього разу. Ефект від них приблизно такий же, як і стріляти по миші з гармати. Можна влучити і вбити, звичайно. Але чи варта та гармата тієї миші?
Ігор Бабюк запевняє, що від такої політичної реклами ефекту нині мало. Мовляв, люди вже "наїлися" обіцянок, а слухати їх ще – вже остогидло.
– Ефект вкладання коштів по всій Україні на білборди – радше маніпулятивний. Це – не більше, аніж сподівання на велику маніпуляцію. Чому? Бо на білбордах немає програмних засад, а лише гасла-"гачки", на які, вони сподіваються, виборці будуть "клювати". Гадаю, цього недостатньо для того, щоб виграти виборчу кампанію, – додав політолог.
– Але політики, навіть ті, хто розуміє, що від такої реклами успіху немає, продовжують займатися цим, бо нині так модно, бо треба людям показати, що вони йдуть на вибори, – продовжує Бабюк. – І це, звичайно, набагато дешевше, аніж заплатити за хвилину на телебаченні чи радіо. Але як технологія впливу на виборців – це дуже слабко.
Чи не найменше у Чернівцях на цих виборах "набрало" політичних білбордів комунальне підприємство "Реклама". За словами його керівника Тараса УНГУРЯНА, більшість платформ для розміщення реклами належить саме приватним фірмам, а не міськраді.
– Із наявних у підприємства 39 площин на восьми замовлена політична реклама, – каже він. – На нас виходить київська рекламна фірма і пропонує перелік реклам політичних сил. Зараз це, зокрема, "Батьківщина". Вартість оренди одного білборда сягає двох тисяч гривень. Приватні фірми, звісно, зараз розібрали всю політичну рекламу, бо вона дорожча. Хочеться, щоб і наше комунальне підприємство мало більше площин, більше реклами – щоб гроші йшли у міський бюджет.
"Спекулюватимуть на темі війни"
– Цього року вибори унікальні – вони відбуваються фактично у період війни, – каже політолог Ігор БУРКУТ. – Суспільство зайняте важливими проблемами й питаннями, і старі методи проведення виборчої пропаганди не тільки не ефективні, вони контрпродуктивні. Зокрема, крім масового роздратування, оці "бігморди" не викликають нічого у більшості людей. Якщо йдеться про те, чим можна здобути підтримку на сучасних виборах, то можна підкреслити таку річ – тільки своєю діяльністю, спрямованою на оновлення України. Не красивими балачками – люди їх вже не сприймають, бо скільки вже дурили і продовжують дурити… Досвід показує, що шанси на перемогу отримують ті, хто себе проявив конкретно в якихось серйозних речах. А якщо й не проявив конкретно, то зумів створити враження такого "великого" героя, який і на фронті бореться з ворогами, і в тилу бореться з корупцією. Але слова вже не сприймаються, тим більше якісь малюнки.
Гадаю, політики почнуть спекулювати на підтримці наших фронтовиків. Будуть зніматися на їхньому тлі. Вже таке було, що хтось-там їхав на фронт і його знімали зі зброєю в руках. Це не повинно дурити людей. І суспільство має враховувати конкретний досвід цієї людини.
Настільки зрадники України проявили свою підлість, що які б вони свої симпатичні фотографії не чіпляли, я не думаю, що в нашому регіоні за них хтось голосуватиме.
Політики йдуть на це, бо політтехнологи часто працюють за старими схемами. Політтехнологія – це насамперед серйозне мистецтво, а не наука. Оскільки в минулому білборди давали значний ефект, то і зараз вони сподіваються, що так буде. Та я думаю, що значно більший ефект дасть порожній білборд. Якщо там буде написано, що "такий-то сякий-то", гроші які могли б витратити на цю рекламу, за ці гроші купив тепловізор для наших воїнів. Це буде обов’язково. У чому підлість таких методів? Все одно ж оплачено весь білборд. А на ньому тільки оце. Тож наївна людина може подумати: "Ой, який молодець. Не свою морду розмістив, а таку інформацію про те, куди гроші витратив".
Микола КОБИЛЮК
А як у інших?
У більшості країн Західної Європи платна передвиборна агітація заборонена повністю – це, зокрема Франція, Данія, Великобританія, Ірландія, Норвегія, Швейцарія, Швеція, Бельгія, Мальта, Нідерланди, Німеччина та інші країни. Так, у Франції протягом шести місяців, що передують виборам, заборонена будь-яка платна політична реклама в пресі, на радіо та телебаченні, а обсяг безкоштовної реклами суворо обмежений.
Це робиться насамперед для того, аби зменшити вплив великих грошей на політику. Водночас у цих країнах існує практика безкоштовного надання ефірного часу кандидатам – як правило, не в рівних частинах, а пропорційно їхній популярності, – аби виборці могли ознайомитися з виборчими програмами.
