На вакансію в торгівлі – 19 претендентів, у фінансах – 97

Більше 100 людей претендує на одну вакансію, а випускники найдорожчих факультетів тиняються без роботи – такий ринок праці Буковини сьогодні.

На одну вакансію претендує 13 безробітних буковинців. Це середній показник. Якщо поглянути в розрізі галузей, то виявиться, що за деякими з них на одне робоче місце розраховують значно більше безробітних.
Наприклад, на одну вакансію в сільському господарстві претендує 13 буковинців, у будівництві – 23, у торгівлі – 19, а в галузі фінансової та страхової діяльності аж 97 осіб, які працювали в цій галузі або мають відповідну фахову освіту.

– У фінансовій галузі справді велике навантаження працівників на одну вакансію. Але якщо порівняти з першим квітня 2013 року, то середній показник навантаження на одне вільне робоче місце цього року зменшився з 17 до 13, – зазначає начальник відділу статистики та прогнозування обласного центру зайнятості Алла ЧОБАНЮК. – Водночас у багатьох районах цей показник значно перевищує середньообласний. Так, у місті Новодністровськ на одне вакантне робоче місце претендувало 129 безробітних, Сокирянському районі – 62, Вижницькому – 43.

Найпотрібніші торговці й столяри

Ці цифри відбивають особливу структуру ринку зайнятості області, власне, вона характерна й для всього західного регіону. Значну частину безробітних становить населення саме сільської місцевості – майже 60 відсотків влітку й 68 – узимку.

Чимало безробітних, які не мають кваліфікації або займали місця, що не потребують спеціальної підготовки, можуть піти працювати за найпростішими професіями в сільському та лісовому господарстві чи на переробці. Загалом більшість вакансій є робітничими й потребують працівників високої кваліфікації.

– Інформація про вакансії на підприємствах, в установах та організаціях області подається в реальному режимі, – пояснює пані Алла. – Скажімо, навесні традиційно розпочинають роботу сезонні підприємства у виробництві та сільському господарстві. Наприклад, цегляні підприємства області висвітлили 28-29 квітня десятки вакансій. Вони потребують водіїв, укладальників, трактористів, пакувальників, формувальників тощо. Загалом ринок праці області потребує більшість робітничих професій: водіїв, швачок, електрогазозварників, столярів, будівельників тощо.
"Нині на ринку праці потрібні спеціалісти на вузькоспеціалізоване виробництво та люди з досвідом роботи. Ще шукають персонал у торгівлю, таких працівників вишукують завжди", – каже Наталя БУРДЕНЮК, керівник кадрового агентства "Протеже".

Роботою не розкидаються

Аналізуючи ринок праці в першій частині року та прогнозуючи його розвиток у наступні місяці, чимало фахівців бачать його досить оптимістичним як для ситуації в країні сьогодні. За прогнозом керівника з добору кадрів Київського молодіжного центру праці Геннадія Писанка, більшість галузей економіки не здійснюватиме різких стрибків у розвитку або занепаді, компанії країни в більшості своїй не будуть активно рости, але й глобальних звільнень також не очікується. "Те, що відбувається в країні, не передбачає активних інвестицій із-за кордону, це означає відсутність у компаніях нових робочих місць. Загалом очікуються тільки деякі сезонні зміни на ринку праці, які можна розглядати як щорічні", – говорить він.

Водночас начальник відділу з управління персоналом холдингу "Берег-Груп" Світлана Ткаченко додає, що ринок праці, як і економіка країни, переживає не найкращі часи. Тому важливим питанням зараз є не активний розвиток і зростання бізнесу, а ефективність його ведення. Розвиток можливий тільки в ключових напрямках діяльності, а основна робота здійснюється над оптимізацією організаційних структур, бізнес-процесів і зниженням витрат на ведення бізнесу. Власне, збережеться тенденція минулого року: зарплати підвищували лише найціннішим працівникам, нових працівників наймали неактивно, але й масових звільнень також не буде.

Перші три місяці року на чернівецькому ринку праці також кардинально не відрізняються від першого кварталу 2013 року: скористалися соціальними послугами 14 тисяч безробітних, статус безробітного станом на перше квітня отримало чотири тисячі осіб. Щоправда, у січні-березні бізнес подав на 570 вакансій менше, ніж торік за цей період.

– Багато підприємств стоять, вичікують, бо не знають, у якій ситуації опиняться завтра, Схід не працює, Крим закрився, водночас на Одещині більш потужно почали розвивати будівництво – це певною мірою змінило ринок праці. Але це мало стосується буковинського бізнесу, – підтверджує й Наталя Бурденюк. – Фірми, як і раніше, продовжують відкривати філіали, на ринок приходять нові підприємства, з’являються регіональні торгові представництва. Зважаючи на ситуацію в країні, бізнес дещо відкоригував роботу на сході та півдні країни: підприємства, які працювали в Криму, переїхали на материк. Реорганізовують торгівлю – менше орієнтуються на схід країни, із цим регіоном менше працюють, менше представників мережевих підприємств залишилося в східних районах. З огляду на ситуацію помітно таке: ті, хто раніше шукав щось інше та краще, сьогодні вже тримається за те, що має.

Чиновників не звільняють поки що

Сезон диктує свої зміни на ринку зайнятості Буковини.

– Очікуємо, що за соціальними послугами до служби зайнятості в зв’язку із закінченням опалювального сезону звернеться приблизно 800 операторів котелень, які зможуть пройти професійне навчання (курси підвищення кваліфікації) і восени повернутися до роботи за своєю професією, – розповідає Алла Чобанюк. – Наразі значного вивільнення (скорочення штатів) працівників із підприємств області за статтею 40 п. 1 КЗпП не спостерігається. Обласна служба зайнятості здійснює щотижневий моніторинг щодо вивільнення працівників на підприємствах, в установах та організаціях. Підприємства, установи та організації області, згідно із законом про працю, інформують міські та районні центри зайнятості про масове вивільнення працівників. Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця (крім випадку ліквідації юридичної особи) є одноразове або протягом одного місяця вивільнення 10 і більше працівників із підприємства з кількістю від 20 до 100 працівників; вивільнення 10 і більше відсотків працівників на підприємстві з кількістю від 101 до 300 працівників.

Першого кварталу цього року роботодавці подали інформацію про заплановане вивільнення 478 працівників, що на рівні першого кварталу минулого року. Найбільше вивільнення передбачається на підприємствах транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності – 195 працівників. Станом на 28 квітня органи виконавчої влади не подали інформації про вивільнення державних службовців.
Ліна НАГІРНЯК

Думка експерта
"Вища освіта
вже девальвувала"

Оксана КУЗЯКІВ,
виконавчий директор Інституту економічних досліджень
та політичних консультацій:

Ринок праці потрібно планувати. Щось на зразок, коли в Союзі була планово-адміністративна економіка, тоді, можливо, і формально, але все ж був вихолощений ринок праці. Навіть у ринковій економіці потрібне втручання держави. Особливо в середній спеціальній освіті значну роль відіграють державні замовлення. Завдяки цьому важелю можна було би регулювати брак спеціалістів, який спостерігаємо нині.

Аналіз попиту і пропозиції робочої сили – це дуже амбітне завдання, і воно вирішиться нескоро. Ринкова пропозиція має виховати потрібних спеціалістів. Сьогодні маємо ситуацію, коли фахівці старіють, технології оновлюються, а молоді спеціалісти ще не мають кваліфікації, і щоб їх навчити, потрібно два-три роки.

Наразі культ вищої освіти сприймається як запорука успіху. Та на сьогодні вища освіта вже девальвувала, і ринок дедалі більше потребує середньої, але висококваліфікованої підготовки. Тому не потрібно чекати, доки держава зверху розкаже вузам, як треба робити. Що робити тим, хто виявився непотрібним? Насправді в країні є великий попит на ринку послуг – це самозайнятість, малий бізнес. Низька мобільність робочої сили всередині країни також не дозволяє вирішити цю проблему. Ми надто прив’язані до місця проживання. Це не дає можливості змінювати роботу в різних регіонах. Вільний рух усередині країни, а дасть Бог – і в Євросоюзі, де значно менше бар’єрів, зменшить напруження на ринку праці".