Щирий, добрий, сильний духом та люблячий – таким запам'ятають Валентина Січкаря рідні, близькі, друзі та побратими. Хотинщина втратила хороброго Героя, справжнього патріота України, який боронив рідну землю до останнього подиху.
Про це повідомляє спільнота "Незабутні: Буковина пам'ятає".
Народився Валентин Сергійович Січкар 11 жовтня 1991 року в місті Хотин. Навчався у місцевій школі №1. Був відповідальним і добрим хлопчиком, завжди готовим поділитися останнім та допомогти. Професію будівельника здобув у Чернівецькому професійно-технічному ліцеї.
Потім проходив строкову службу у спеціальних моторизованих військах. Повернувшись, працював за спеціальністю до 2014 року.
Після початку АТО доєднався до лав Збройних сил України. Довгий час перебував у Донецькій області. Зокрема, брав участь у захисті Дебальцевого, де разом з побратимами потрапив у кільце.
Завдяки мужності та хоробрості воїнів, їм вдалося вистояти і повернутися живими. Та Валентин Січкар зголосився повернутися назад у те пекло, щоб витягнути ще п’ятьох побратимів. Пізніше просив вибачення у матері, яка дуже хвилювалася за нього, кажучи: "Я не міг вчинити інакше!".
2015 року захисник демобілізувався. Мав кілька нагород, чимало грамот від командування.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Валентин Січкар працював у Чехії. Великим болем озвалися у його серці страшні новини, які надходили у ті лютневі дні з мирних українських міст та сіл, що опинилися під навалою рашистів, довжелезних колон техніки і військ окупантів.
Тож захисник повернувся з-за кордону та долучився до війська.
Валентин Січкар був умілим оператором БМП, ремонтував підбиту ворожу техніку, яку відбивали в окупантів. Пройшов бої у Бахмуті, Покровську, Часовому Яру, Великій Комишувасі.
Побратим Сергій Молчанов згадував про друга: "Воїн та справжній батько для свого відділення!".
Загинув захисник 10 березня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу противника поблизу населеного пункту Оріхово-Василівка на Донеччині. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" III-го ступеня.
"Валентин любив і цінував життя, був справжнім, мужнім і попри все позитивним, – згадувала сестра Наталія Рясова.– Казав, мені: "Не переживай, сестричко, все буде добре!". Його дух завжди з нами, він допомагає і підтримує нас, рідних, побратимів, усіх, хто воює".
Завдяки ініціативі та підтримці батьків загиблого Героя у Хотинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 відкрито хаб – простір, що об’єднує учнів, педагогів та громаду задля спільного розвитку, навчання й пам’яті про подвиг воїна.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
