На річках після зими з’явилися чоловіки з лопатами та екскаватори. Знову крадуть гравій. Через його вибирання обсипаються береги та тріскаються будинки. Так стверджують люди із прибережних сіл та науковці. Чиновники ж не бачать зв’язку між зсувами та вибиранням гравію.
За три останні роки на Буковині впіймали майже дві тисячі крадіїв гравію. Їх оштрафували на загальну суму 200 тисяч гривень. Усі разом із буковинських річок вони "накопали" майже 15 тисяч кубічних метрів гравію.
Доки не почали копати,
зсувів не було
Легальне вивезення гравію значно масштабніше – гравійно-піщану суміш вивозять під час руслорегулювальних робіт. Для видобутку гравію задіюють потужні екскаватори, вантажівки та отримують дозволи на здійснення руслорегулювальних робіт із міністерських кабінетів.
2010 року в селі Цурень на Герцаївщині виник скандал через руслорегулювальні роботи. За кілька років Прут забрав у села шість гектарів землі. До 2010 року річка потроху підмивала береги. Але "з’їдати" їх вона почала від 2010 року. За словами селян, особливо швидко людські городи пішли за водою після того, як на протилежному березі з’явилися екскаватори та вантажівки, які регулювали русло. У Цурені та Радгоспівці через зсуви почали тріскатися стіни будинків. Висновкам експертних комісій, які не пов’язують руслорегулювальні роботи та зсуви, не вірять. Кажуть, що доки не почали копати, зсувів не було.
– Я, як і інші жителі села, переконаний, що зсуви почалися через вибір гравію, – каже житель Цурені Ігор ТАНАСОЙ. – Це сталося після того, як вони там почали розрівнювати й заглиблювати русло. Як мінімум, є десять будинків, де тріщини з’явилися після того. Я звертався до прокуратури та інших інстанцій. Із Києва мені надсилали листи з відповідями. Там йшлося про те, що всі роботи здійснюють законно й без порушень. Вказали, що зсувні процеси ніяк не пов’язані з вибором гравію з річки. Але ж почалося це відтоді, відколи в Пруті почали копати...
Мешканець Цурені Флоря ГЕМБЛЮК на місці городу тепер може рибалити. Все, що залишилося від 25 соток соток землі, – акт на неї. В іншому місці землю не дають, бо в сільської ради її немає.
– Повернути людям втрачену землю не маємо можливості, – розповідає сільський голова Цурені Лідія ЯСТРЕМСЬКА. – У сільради просто немає земель запасу. На місцях зсувів та підмивань працювали різні комісії... Не можу стверджувати, що причиною вимивання берегу був вибір гравію, однак люди в селі вважають, що саме це стало причиною. Кажуть: "Чому раніше цього не було, а зараз почалося?" На вулиці Прутській у Цурені власники будинків скаржилися на зсувні процеси. Багато хто звертався до генпрокуратури.
Береги почнуть сунутися, а в криницях зникне вода
У державній екологічній інспекції претензій до здійснення руслорегулювальних робіт не мають. Хоча після їхнього проведення під цуренський берег тече вода та багнюка, а до протилежного берега з боку Боян пристає гравій.
– Під час руслорегулювальних робіт відхилень від проектної документації зафіксовано не було, – каже начальник Державної екологічної інспекції в області Василь ДУТЧАК. – Не знаю, що за техніка там стоїть нині, але мені відомо, що дозвіл на здійснення руслорегулювальних робіт 2013 року нікому не давали. Можливо, це та техніка, яка залишилася в прибережній смузі ще з минулого року. Ті, хто здійснює руслорегулювальні роботи, складає угоду з державними структурами, сплачує гроші за кожний куб. Відповідно якусь частину гравію вони реалізують для власних потреб, мається на увазі, на паливно-мастильні матеріали, сплати податків. А люди, які заїжджають, щоб набрати машину гравію на продаж, цього не роблять. До того ж роблять це хаотично, чим завдають шкоду. Щодо Цурені зараз не було звернень. Хоча загалом уже є поодинокі випадки втручання в прибережні зони та заплави річок. Зокрема в Неполоківцях, Бурдеї та Стрілецькому Куті. Із Герцаївського району зверталися раз чи двічі.
Найчастіше гравійно-піщану суміш на Пруті нелегально вибирають біля Стрілецького Кута, Мамаївців та Неполоківців на Кіцманщині, біля Цурені та Горбови на Герцаївщині. Із Сірету незаконно вибирають гравій біля Черепківки та Кам’янки на Глибоччині, а також біля Панки, Верхніх Петрівців та Буденця Сторожинецького району.
Науковці ж б’ють на сполох: вибирати гравій із річок на Буковині не можна. Навіть легально. Стверджують, що русла річок уже так заглибили, що з їхнього дна вже можна діставати рештки мамонтів. Береги почнуть сунутися, а в криницях може зникнути вода.
Щоб порівняти, скільки гравію на Буковині крадуть, а скільки вибирають легально, ми скерували два запити до екоінспекції в області. Про те, скільки гравію вкрали за останні три роки, скількох людей і на яку суму оштрафували, відповідь надали одразу. За три останні роки на Буковині впіймали майже дві тисячі крадіїв гравію. Їх оштрафували на 200 тисяч гривень. Разом (ті, кого затримали) вкрали майже 15 тисяч кубометрів гравію.
Щодо тих, хто вибирає гравій легально, то запит перенаправили до Державної служби геології та надр України, бо саме вона є розпорядником цієї інформації.
Ми просили надати інформацію про те, які фірми отримували ліцензію на вибір гравію з 2010 по 2013 рік, у яких обсягах кожна з фірм вибирала гравій у 2010-2013 роках та в яких місцях на території області фірми здійснюють ліцензований вибір гравію?
Та, як випливає з відповіді на запит, у Держгеонадр України свято зберігають таємницю про тих, хто користується надрами буковинських річок. Ані назв фірм, ані інформації про обсяги видобутої гравійно-піщаної суміші там не надали. Не повідомили навіть про місця легального видобутку гравію.
Натомість надіслали "відписку", що таку інформацію нададуть лише за рішенням суду.
Тим часом Божий суд уже карає. Щоправда, не так крадіїв гравію та "регулювальників русла", як ні в чому не винних мешканців прибережних сіл.
Михайло САЛІТРА
Коментар науковця
Юрій ЮЩЕНКО,
професор, завідувач кафедри гідроекології, водопостачання та водовідведення ЧНУ:
– Упевнено можна констатувати, що річки "врізаються", тобто знижується їхнє дно. На багатьох ділянках дно річок дійшло до такого рівня, що знаходять рештки мамонтів. На інших ділянках уже відкрилися підстильні породи. Все це – наслідок вибирання річкового алювію (гравійно-піщана суміш, – авт.). Це впливає на береги, рівень грунтових вод у прилеглих місцевостях. Якщо річка "врізається" на два метри, відповідно в наближеній до неї місцевості в криницях знижується рівень води. Щоб річки відновилися до попереднього стану, потрібні століття. Це за умови, якщо алювій не вибиратимуть. Тоді протягом кількох століть із Карпат річки потроху поновлюватимуться. Вивозити алювій можна тільки на окремих ділянках у гірських районах і тільки після паводку. Наприклад, у Вижницькому та інших гірських районах. Там на окремих ділянках є більше наносного матеріалу. Але наголошую – тільки після великого паводку. У віддалених від гір районах уже немає що вибирати. Ще трохи алювію в низинах річок залишилося, але якщо його продовжать вибирати, то річки ще більше "врізатимуться". Це призведе до негативних наслідків із берегами, спорудами, грунтовими водами – з усім.
