Рік добігає до завершення, час підводити підсумки, час аналізувати, робити висновки.
Індивідуальна практика займає в моїй професійній діяльності досить велику частку. І мені завжди цікаво, яким є характер звернень людей до психолога, що їх найбільше хвилює і заважає жити. Це залежить від ситуації в країні, від особливостей регіону, від соціального статусу людини, від ставлення до релігії, від загального рівня культури, та, найголовніше, від рівня усвідомлення людиною власних труднощів.
Тематику проблем, з якими люди зверталися протягом останнього року, можна умовно поділити на три великі групи:
• Перш за все, це проблеми й труднощі у стосунках (дитячо-батьківських, чоловічо-жіночих, колегіальних, родинних). Це те, що однаково сильно хвилює і дітей, і дорослих. Цікаво, що будь-які інші непорозуміння або скарги (наприклад, дитячі страхи, труднощі у навчанні) теж можуть бути наслідком складних стосунків, і, водночас, вести до ще більшого їх ускладнення. Так само виникає і проблема залежності (найчастіше, ігрової або алкогольної), в основі якої – незадоволена потреба у близькості, розумінні та прийнятті. Так стається саме тому, що у стосунках з важливими людьми (батьками, в подружжі, колегами) ці потреби не можуть бути задоволені. Наслідок – пошук інших способів задоволення, часто соціально неприйнятних або соціально несхвальних.
•Друга група – скарги на депресивний стан, на відсутність інтересу та задоволення від життя, на те, що все "валиться з рук". Можна припустити, що це - реакція організму на непрожиту психологічну травму (сильні переживання, викликані значущою подією). Або можна говорити про те, що життєва ситуація, в якій знаходиться зараз людина, переживається нею як психотравмуюча. І тоді звернення до фахівця дозволить справиться з наслідками травмуючих подій та підвищити якість життя.
•До третьої групи належать ускладнення психосоматичного характеру (тривалі хвороби, "улюблені" симптоми, безпліддя). Мова іде про вплив психологічних чинників на виникнення та перебіг тілесних захворювань, про зв'язок між характеристиками людини (конституційними та психологічними особливостями, стилем поведінки, типом реагування на конфлікти), життєвою ситуацією, в якій людина знаходиться та тим чи іншим соматичним захворюванням.
Вирішення цих проблем залежить не тільки від професіоналізму психолога, його фахової підготовки, професійного спрямування (вміння працювати з наслідками психотравми, обізнаність у сфері психосоматики, знання тонкощів роботи із залежними клієнтами), його особистісних характеристик та психологічного стану.
Велике значення має бажання людини щось насправді змінити у своєму житті. Але для цього важливою умовою є докладання певних зусиль для зміни звичних та "зручних" способів побудови стосунків з оточуючими та з навколишнім світом.
