Його спорудили у 1930-х роках на нинішній площі Філармонії
А ще раніше – на початку 20-го століття на розі вулиці Кароліни (нині М. Заньковецької) збудували п’ятиповерховий готель "Брістоль" зі стилізованою баштою та рестораном.
Площа була центром міста
Згідно з планом, критий ринок, як на той час, мав бути дуже сучасним. Передбачалися склади, опалення, вентиляція, холодильне обладнання, прибирання, вивезення сміття. Та заплановане не реалізували, оскільки потрібно було багато коштів, а влада постійно змінювалося. Тож до ринку просто руки не доходили.
Спочатку ця площа називалася Мучною, бо там були розташовані склади борошна і торгували ним. У 1860 році розвалили старе приміщення "темниці", яке свого часу використовували як шпиталь, потім як відділення поліції і навіть як пологовий будинок. Як писав дослідник Чернівців Кайдль: "У 1824 році будинок "темниці" орендувало місто. Його спочатку пристосували під шпиталь, потім під арешт і зрештою почали використовувати для практичних занять інституту акушерок та приймати тут породіль".
Ситуація змінилася лише у 60-х роках XIX століття, коли площа стала фактично центром міста. Казарми та порохові склади переселили на територію сучасного парку імені Шевченка. Тоді й утворилась простора площа, яка з 1880 року називалася площа Рудольфа. Торгували тоді на міських базарах здебільшого з наметів, прилавків, розстеленої на землі мішковини чи з рук. Отож у 20-х роках ХХ століття магістрат вирішив спорудити кілька критих ринків.
Цеглу обшили деревом
Один із таких проєктів був реалізований на площі Дачія (так румуни перейменували площу Рудольфа), біля філармонії. Як зазначено у контракті, що зберігся, будівництвом критого ринку займалося товариство "Граніт і консорціум".
У 1922 році воно взяло в оренду в примарії площу Дачія для побудови базару. "Граніт і консорціум" зобов’язувався збудувати ринок із торговими прилавками для овочів, фруктів та інших продуктів харчування, басейнами для торгівлі рибою, а також офісами.
У контракті вказано, що оренда земельної ділянки №2402 площею 2900 м кв. на площі Дачія передбачена на 15 років (1922-1937). Сума орендної плати мала становити 20 відсотків від чистого прибутку, але не менше 250 000 лей за рік. Також наголошувалося, що "на початку будівництва товариство брало під забудову спершу лише одну частину землі на площі Дачія, з метою побудови павільйонів, які можуть бути зведені в цьому сезоні, а потім поступово будуватимуться на всій території".
Згідно плану, будівля мала мати чотири фасади, а кожний фасад – пасаж до входу в середину шириною 3-4 метри. На території ринку передбачали 42 фасадних торгових місця, 19 – у дворі, 124 стенди й 12 місць для офісів. Фасадні та дворові торгові місця планували виконати з цегли товщиною 30 см та укріпити стовпами 45 см, заштукатурити та обшити деревом. Для опалення у всіх приміщеннях мали бути димоходи та люки для провітрювання. Планувалося й водовідведення, чоловічі та жіночі туалети, баки для вивезення сміття.
Цікаві факти
*Площа Філармонії до 1880 року мала назву Мучна. Пізніше її перейменували на честь сина і єдиного спадкоємця цісаря Франца Йосифа І Рудольфа, який застрелився через нещасне кохання. З 1918 року це була площа Дакія, з 1944 – Перемоги.
*Забудова однієї з найдавніших чернівецьких площ здійснювалася в австрійський період. Більшість будинків належали приватним власникам.
У 1930-х роках на нинішній площі Філармонії з'явився нашвидкуруч збудований критий ринок. Він функціонував до 1999 року, аж поки його стіни не вкрились тріщинами.
*2005 року Чернівці на свій 597-й день народження отримали гарний подарунок – оновлену площу з фонтаном. Старі будинки скинули багаторічні нашарування фарб зі своїх фасадів, щоб одягнутися в ті кольори, котрі так личили їм ще в позаминулому столітті.
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги "СZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський).
Фото з приватної колекції Едварда Туркевича.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
