RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео |
Молодий буковинець » новини » Штурм парламенту, сльозогінний газ, водомети: як минула ніч в Грузії


У ніч проти 8 березня грузинські силовики жорстко розігнали тисячі мітингувальників біля будівлі парламенту в Тбілісі. Спецназівці застосували проти своїх громадян спецзасоби, зокрема сльозогінний газ та водомети, а також затримали деяких учасників акції протесту.



Незважаючи на жорсткий опір силовиків, учасники акції протесту пообіцяли відновити акцію непокори найближчим часом. Що викликало хвилю вуличних протестів у Грузії і якою була реакція влади розбирався OBOZREVATEL (щоб подивитися фото та відео, доскрольте до кінця сторінки).

Чому у Грузії виникли масові акції протесту?

Тисячі грузинів 7 березня вийшли на акцію протесту під парламент у Тбілісі після того, як парламентська більшість вирішила включити до порядку денного обговорення законопроект про "агентів іноземного впливу". Примітно, що скандальний законопроект "Про прозорість іноземного впливу" було ухвалено у першому читанні. Багато експертів і звичайних громадян Грузії знайшли в ньому величезну схожість із диктаторським російським законодавством.

Зокрема, закон передбачає реєстрацію як агентів іноземного впливу некомерційних юридичних осіб та ЗМІ, доходи яких більш ніж на 20% отримано з-за кордону. За ухилення від реєстрації як агента іноземного впливу чи незаповнення декларації на організацію буде накладено штраф у розмірі близько 9 тисяч доларів.

Більше того, розгляд проекту 7 березня став несподіванкою, оскільки його було заплановано на 9 березня. Крім того, обговорення розпочалося за відсутності більшості опозиційних депутатів.

Посольство США у Грузії назвало ці події у парламенті "чорним днем для грузинської демократії". У свою чергу, у Європейському Союзі заявили, що ці законодавчі ініціативи суперечать щонайменше двом із 12 рекомендацій для набуття Грузією статусу кандидата в ЄС.

Як на дії парламентської більшості відреагували грузини?

Тисячі протестувальників вийшли на центральні вулиці Тбілісі оголосити про свій протест у зв'язку з ухваленням у першому читанні скандального законопроекту. Люди заявили, що ця парламентська ініціатива обмежує свободу преси та пригнічує громадянське суспільство. Більше того, грузини вкотре наголосили, що закон має схожість із законодавчими ініціативами країни-агресора РФ.

Громадяни Грузії попрямували до парламенту, щоб висловити свій протест, проте зіткнулися із жорстокою відсічю силовиків. Грузинські спецназівці застосували водомети та перцеві балончики, щоб розігнати натовп біля будівлі парламенту. Примітно, що правоохоронці аргументували свої дії нібито непокорою учасників акції протесту поліції. Проте ЗМІ зафіксували, що спецзасоби, зокрема, водомети застосовувалися проти людей, що стояли окремо. При чому ці учасники протесту тримали в руках лише прапори Грузії та Євросоюзу і, очевидно, що не становили жодної загрози співробітникам поліції.

Вже в ніч на 8 березня спецназівцям все ж таки вдалося розігнати мітинг. Рух транспорту на проспекті Руставелі у Тбілісі було відновлено, а силовики з водометними машинами оперативно залишили територію біля парламенту.

За інформацією "Радіо Свобода", учасники акції протесту отримали різні травми. Десятки демонстрантів було заарештовано. Їхня точна кількість наразі невідома. Опозиціонери заявили, що акція непокори перед парламентом Грузії відновиться 8 березня о 15.00.

Скандальний закон підтримали не всі гілки влади у Грузії

Варто зазначити, що президентка Грузії Саломе Зурабішвілі встала на бік протестувальників. Вона розкритикувала законопроект, який у першому читанні ухвалила парламентська більшість, а також запевнила, що накладе вето на цю законодавчу ініціативу. Глава держави назвала людей, які вийшли на мітинг, людьми вільної Грузії, які бачать своє майбутнє у Європі.

У самому ж парламенті слухання у комітеті із запропонованого законопроекту закінчилися бійкою.

"Ви представляєте вільну Грузію, Грузію, яка бачить своє майбутнє в Європі, і не дозволить нікому відібрати це майбутнє. Цей закон нікому не потрібен... усі, хто проголосував за цей закон, порушили конституцію", – сказала президентка.

Чому ухвалення закону позбавить Грузію європейського майбутнього, і до чого тут Росія?

За інформацією ВВС, ухвалення закону призведе до того, що Грузія приєднається до списку недемократичних та авторитарних пострадянських держав, таких як Білорусь, Таджикістан та Азербайджан, які скопіювали російський закон про обмеження діяльності неурядових організацій.

Сам термін "іноземний агент" у Росії та Грузії має значення "шпигун" і "зрадник", що надає негативного відтінку роботі, що проводиться громадянським суспільством. Це у свою чергу передбачає, що "агенти" діють у сфері іноземних сил, а не приносять користь країні та суспільству.

Учасники акції протесту нагадали парламентській більшості, що закон про "іноагентів" тісно переплітається з ініціативою держави-терориста Росії. Тому багато мітингувальників скандували "Путін – х*уло", "F*ck Russia", "Ні російському закону!", а також "Слава Україні!" на знак підтримки нашої країни, яка бореться із російською агресією.



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
8-03-2023, 09:42
Коментарів 0 Переглядів 1 586

Теги -
• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


«Зараз найгостріша фаза». Блог Ігоря Буркута
Зараз найактивніша фаза російсько-української війни, яка розпочалася ще у 2014 році
Чому всі заздрять українцям? Блог Ярослава Волощука
Не знаю, чи робив хтось дослідження, хто у світі найбільше задоволений своєю владою
ВІДЕО Переглянути все відео

Провайдер INTELEKT пропонує декілька надійних способів залишатися онлайн незалежно від перебоїв з електропостачанням.

Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.

22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".

В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.