Молодий буковинець » новини » «У багатьох селах – жодної вцілілої хати»: криміналісти з Буковини документували воєнні злочини на деокупованій Херсонщині - відео
Протягом 70 днів криміналісти з Буковини документували воєнні злочини російських окупантів на Херсонщині. Вони бачили поховання мирних мешканців у дворах житлових будинків, зруйновану інфраструктуру, підірвані мости та повністю заміновану територію...
"Усе зруйновано, а вулицею йде п’ятирічний хлопчик"
Кореспондентка "МБ" поспілкувалася із начальником відділу криміналістичного забезпечення слідчого управління ГУ НП в області Василем БАГРІЄМ.
– 15 жовтня зателефонували з Києва і сказали, що треба виїжджати на деокуповані території Херсонщини. Уже там нас скеровували на огляди місць, де базувалися війська Російської Федерації. Там були їхні штаби, бліндажі, місця зберігання військової техніки, – ділиться В. Багрій. – Ми вилучали сліди ДНК-походження, дактилоскопічного походження, документи російських військових, в тому числі під грифом "Таємно". Інфраструктура там повністю зруйнована. Бачили спалену російську техніку. Люди, які там ще жили, були надзвичайно переляканими.
Траплялися цілковито зруйновані населені пункти. Наприклад, заїжджаєш у село, а там жодного вцілілого будинку і жодної живої душі. Пригадую: заїхали у село одне, все зруйновано, заміновано, жодного цілого будинку, людей не видно. І бачимо, що вулицею йде хлопчик років п’яти. Нам стало дуже дивно, що людей ніде нема, а дитина ходить сама. З’ясувалося, в одному із будинків раніше проживала сім’я, в якої є малолітня дитина, і вони час від часу навідуються на своє господарство, щоби там не мародерили. Ми того хлопчика задарували смаколиками, – розповідає Василь Багрій.
"Місцеві хочуть забути пережиті жахи"
Місцеві мешканці, які прожили майже вісім місяців в окупації зазнали знущань, катувань та приниження.
– Люди були раді, що в них вже працює Національна поліція України. Російських військових вони не сприймали. Місцеві нам розповідали, що хочуть забути ті пережиті жахи, як страшний сон, – ділиться спеціаліст.
До цього криміналісти з Буковини документували воєнні злочини на Київщині. За словами В. Багрія, на Херсонщині значно більше замінувань.
– Замінувань там дуже багато, були випадки, коли люди підривалися. Також були сильні обстріли території поблизу нас, – пригадує. На запитання, що у його роботі найважче, Василь Багрій відповідає: "Важко дивитися на розруху… На зруйновані будинки, школи, дитячі садочки, лікарні. Всі ми добре розуміємо, що невідомо, коли це все буде відбудовано… Не зрозуміло, чи туди хтось повернеться жити. Люди виїхали, території порожніють.
За 70 днів роботи ми провели близько 55 оглядів території місць подій. Виявлено дуже багато слідової інформації. Надалі теж будемо їхати документувати воєнні злочини на деокуповані території. Адже доказова база є дуже важливою для притягнення воєнних злочинців до відповідальності".
Уже цієї неділі – 24 листопада – у Чернівцях, за сприянням "Словацько-Українського культурно-освітнього товариства", відбудеться зустріч із представниками освітньої програми Free Student.
22 серпня 2023 року Президент України підписав закон, що стосується обов’язкового облаштування бомбосховищ у новобудовах. Як відреагували на ці зміни забудовники й що вони вважають пріоритетним у процесі зведення своїх новобудов, ми поцікавилися у Василя Воєвідка, генерального директора відділу продажів будівельної компанії "Родоліт".
В Україні є чимало компаній, що працюють в галузі архітектурного проєктування та дизайну. У міру того, як між ними зростає конкуренція, підвищується і професійний рівень архітектурних бюро. Про особливості роботи одного з таких чернівецьких бюро ми розпитали у Дарії Олексюк, операційного директора бюро архітектури та дизайну DAR group&partners.
0
4 290
