З давніх давен українці зранку на Різдво йшли до храму, а після богослужіння, надвечір, ходили по хатах та колядували. У колядників було важливе завдання — принести господарям дому звістку про народження Спасителя.
Як і коли з'явилася традиція колядувати
В дохристиянські часи на території сучасної України давні слов'яни святкували 25 грудня день сонцестояння, яке називалося Коляда. Існувала навіть легенда про богиню Коляду, яка народжувала нове сонце (Божича). А на сонце полював змій, якого звали Коротун.
Ще тоді з'явилася традиція ходити від хати до хати, співати ритуальні пісні і сповіщати людей, що народилося нове сонце. Також у текстах бажали господареві та його родині добробут, силу, щастя. Тексти цих пісень, на жаль, не збереглися до наших днів.
З появою християнства обряд зберігся, але вже проводився на честь народження Ісуса Христа. Тому в колядках почали розповідати про події, пов'язані зі Спасителем. У своїй книжці "Традиції та життєдіяльність етносу: на матеріалах святково-обрядової культури українців" Володимир Борисенко пише, що серед українців було заведено збиратися разом та проводити репетиції, щоб потім гарно заколядувати.
Спочатку йшли колядувати діти, пізно ввечері до них приєднувалися й дорослі. Зазвичай групи хлопців і дівчат ходили окремо. Кожна група мала свого ватажка. Після виконання колядки непрозоро натякали на винагороду та бажали господарям всього найкращого в новому році:
"Та виносьте ковбасу, бо я хату рознесу" або "Виносьте також книш, бо напущу в хату миш".
Часто побажання мінялися в залежності від регіону.
Колядники завжди перевдягалися, виконували свого роду виставу. В західних регіонах у ХVIII-ХІХ столітті був популярний вертеп — цілий пересувний театр, який виступав у будинках заможних людей. Вистава створювалася на основі головної теми — біблійної. Найчастіше використовували народження Ісуса Христа. Хоча інколи розігрували й побутові сцени.
На чолі делегації ряжених колядників у центральних та лівобережних регіонах завжди був той, хто ніс різдвяну зірку. Тут було заведено водити "козу". Її роль виконував один із учасників групи — він надягав кожух та маску, виконував ритуальні танці.
Старовинні колядки: тексти і їхнє значення
Однією з найпопулярніших старовинних колядок в Україні вважається "Небо і Земля". В ній прославляється Ісус Христос. А її текст звучить так:
Небо і Земля нині торжествують.
Ангели й люди весело празнують.
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, царіє вітають,
Поклони дають, пастиріє грають,
"Чудо, чудо!" – повідають.
Ще однією популярною колядкою вважається пісня "Нова радість стала". В ній описуються не лише події в Вифлеємі, але й містяться побажання господарям дому та членам їхньої родини:
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
- Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.
Досить відомою українською колядкою вважається "Добрий вечір тобі, пане господарю". В ній колядник описує весь цикл різдвяних свят або Святків, як їх ще називають в народі:
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той другий празник – Святого Василя, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Вся наша родина, славна Україна, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Не всі колядки були народними піснями. Деякі були написані відомими авторами. Наприклад, музику та слова до пісні "Во Вифлеємі нині новина" написав Остап Нижанківський.
Сучасні українські колядки
Часто в українських колядках відтворювалися історичні події, які мали вплив на народ. Наприклад, за часів Радянського Союзу, коли Різдво заборонялося, обрядові пісні були свого роду протестом.
Сьогодні також створюються колядки, які освітлюють події війни в Україні. Так, тернополянин Олег Вітвіцький написав "Там во Бахмуті". В цій сучасній українській колядці народження Ісуса Христа переплелося з війною:
Там во Бахмуті,
Де стріли чути,
Де стільки цвіту
Вже полягло...
Враз тихо стало
І залунало:
Христос Родився!
Славімо Його!
Донецька нічка,
Окопна свічка,
І ворогам всім
Лютим на зло, –
Стали солдати
Колядувати:
Христос Родився!
Славімо Його!
Під Гуляй Полем
Кутя на столі,
Звіздою небо
Там зацвіло,
Вітер у степу
Водить вертепи:
Христос Родився!
Славімо Його!
В місті Марії
Промінь надії
Десь над Азовом
В небо звело,
Там нас чекають,
Тихо співають:
Христос Родився!
Славімо Його!
Під замком львівським,
На Личаківськім,
Лицарів військо
Спокій знайшло...
Ми ж до Героїв
Із колядою:
Христос Родився!
Славімо Його!
В древньому Римі
Петрик із Криму
Разом зі світом
Славить Різдво,
Юля з Луганська,
Настя з Бердянська:
Христос Родився!
Славімо Його!
А в Тернополі
Маленька Оля
З фронту чекає
Татка свого.
Ручки складає,
Слізки втирає:
Христос Родився!
Славімо Його!
Наша родина -
Вся Україна,
І Збройні сили,
І ТРО,
Під Божим стягом
Йдем до звитяги, -
Христос Родився!
Славімо Його!
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
