Директор благодійного фонду Barrier-Free Foundation Дмитро Максимович разом із представниками організації "Лікарі без кордонів" та волонтерами ще 28 листопада виїхали до Херсона з метою евакуації жителів міста.
Після початку війни Дмитро з дружиною переїхали до Чернівців і відтоді самі вивозять людей з найгарячіших напрямків і координують цей процес, пише molbuk.ua.
За словами волонтера, вже в перші дні деокупації міста до організації почали надходити 200-300 заявок від мешканців Херсона.
‒ За один день нам вдалося евакуювати 35 людей. Через два тижні їх перевезли до Чехії та Німеччини. На жаль, зараз за кордоном складна ситуація із поселенням в пансіонати, але попри це, ми нікого не залишаємо без домівки, ‒ розповідає Дмитро Максимович.
"Коли заїхали у Херсон, думали одне: "Щоб не стріляли"
‒ Сказати, що ситуація у Херсоні гірша, ніж у Бахмуті, не можу. Проте там також нелегко. Ми звикли до своєї справи: приїхати, якнайшвидше евакуювати людей у безпечне місце. Тому кожна наша поїздка в гарячі точки не вирізняється з-поміж інших. Щоразу більше звикаєш до такого… ‒ каже Дмитро. – Коли лише заїхали у місто, в думках було: "Щоб не стріляли".
Благодійна організація Barrier-Free Foundation здебільшого евакуює людей з інвалідністю, пенсіонерів та тих, хто не може самостійно пересуватися. Як розповідає Дмитро, дуже важливо, щоб на евакуацію виїжджали лікарі, адже саме вони можуть надати потрібну медичну допомогу людям.
‒ Щойно ми приїхали, люди раділи. Хоч Херсон вже деокупований, проте часто лунають вибухи та йдуть обстріли. 28 листопада ми евакуювали дідуся, домівка якого вже на наступний день була обстріляна. Виникають складнощі, коли ми приїжджаємо з машинами для евакуації, а люди відмовляються їхати з нами. Мешканці вважають, що після деокупації у Херсоні "безпечно", ‒ розповідає директор.
Волонтери й надалі планують їздити найгарячішими напрямками. Наразі вже є люди з Херсонщини, які чекають на евакуацію.
‒ Ми координуємо волонтерів не тільки з Чернівців, а й з міст, які поблизу гарячих напрямків. Ми знаємо всі геріатричні пансіонати України, зараз ситуація у кожному місті з ними стабільна, тобто є куди поселяти людей. Про Чернівці говорити не можу, тому що логістично нам невигідно відвозити людей сюди, а потім думати, як перевезти їх за кордон. Розмістити людину не є проблемою, головне, щоб вона хотіла покинути рідну домівку, ‒ розповідає Дмитро Максимович.
"Їхати важко – чимало доріг знищено"
Окрім волонтерів з різних областей, до благодійності долучаються небайдужі люди з-за кордону, зокрема представник консульства Литовської Республіки у Луганській області Роман Бережний. Він від початку війни привозить гуманітарну та військову допомогу з Литви для українців.
‒ З 24 лютого я почав волонтерити, возити гуманітарну допомогу, привозити авто для евакуації людей. У Херсоні залишилися мої батьки, від евакуації вони відмовилися, адже хочуть допомагати місцевим, ‒ розповідає Роман.
За словами волонтера, у Херсонській області є райони, з яких вивезти людей неможливо, тому що обстріли не припиняються.
‒ Росіяни обстріляли наш гуманітарний штаб в Антонівці, зараз він розбомблений. У Херсоні складно, є напрямки до населених пунктів, куди важко щось довезти, бо дорога знищена. Дуже мало волонтерів, які хочуть ризикувати життям. А людям потрібні ліки, засоби гігієни, їжа… ‒ каже Роман Бережний.
Сьогодні волонтери звозять до Херсона допомогу для місцевих мешканців, адже є села, в яких ні світла, ні води немає.
‒ Ми розвозимо питну воду, але її просто не вистачає… Деякі люди продовжують жити у підвалах, бо насправді мало вцілілих будинків. Проте Херсон продовжує жити. Це місто, як і всю Україну, зламати неможливо! – зазначає Роман.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
