Нещодавно до Чернівців на форум навідався відомий волонтер та громадський діяч Сергій Притула. Волонтера-шоумена відразу обступили діти, щоби вручити гроші, зібрані для армії. Для цього вони приїхали з різних куточків Буковини та інших регіонів.

Наприклад, школярі Сторожинецької гімназії зібрали 45 тисяч гривень. Малеча сяяла від радості, що може вручити ці гроші особисто Сергію Притулі.



У невеличкому інтерв'ю для molbuk.ua Сергій Притула розповів про війну, волонтерство та "хороших рускіх".



"Замість чергового ґаджета купіть собі бронежилет"

– Чи достатньо допомагають буковинці вашому фонду?

– Через румунський кордон та Буковину проходить дуже багато того, що ми купуємо, контрактуємо. Відповідно, Чернівецька область – це частинка нашої логістичної історії. І це важлива складова.

Проте я не розділяю зараз якісь регіони на більш чи менш активні в сенсі волонтерської роботи. Комусь це вдається трохи краще, комусь – гірше. Головне, що цим усі зайняті, що нікому не байдуже.

Я особисто маю в Чернівцях гарні приклади волонтерської роботи. Деякі місцеві волонтери нам регулярно ганяють зі Швеції дуже хороші автомобілі. І вже лік на десятки-десятки пішов. Ми співпрацюємо, і я радий, що у нашого фонду є комунікація з буковинцями. Також ми розпочали проводити тут безкоштовні заняття з тактичної медицини.



– Наскільки важливо вміти володіти зброєю або надавати домедичну допомогу?

– Мені б хотілося, щоби ми до цього дійшли трохи раніше. До повномасштабного вторгнення Україна вісім років воювала з Росією. До цього, можливо, хтось звик. Але чому би не мати вдома про всяк випадок кевларового шолома або бронежилета? Це дорогі речі, але в ті моменти, коли на них попит не перевищує пропозицію в 50 разів, вони коштують доступно. Можна собі зробити подарунок: не купити ґаджет, а придбати захист. Нехай лежить.

Ми завжди маємо бути готові до чергової агресії Росії. Доки існуватиме Росія, ні ми, ні наші діти не будуть жити у цілковитому спокої. Росіяни завжди повертаються. Тому ми повинні собі дати відповідь на запитання: яким суспільством далі маємо бути?

У мене таке переконання, що це має бути підготовлене суспільство. Тактична медицина, стрілецька справа, навички, що робити під час артобстрілу – це повинно стати рутинною справою для кожного чоловіка і кожної жінки.



"Діти мають добре вчитися, щоби розуміти, що таке Росія"


– То, виходить, і дітей треба змалку вчити оборони…

– Дітям потрібно добре навчатися. У той час, поки дорослі забезпечують їм таку можливість. І коли діти приходять до нас у фонд і приносять гроші, я завжди у них прошу тільки одне. Кажу їм: "Оці-от дядьки і тітки, яким ви хочете допомогти, щодня захищають вас для того, щоб у вас була можливість добре вчитися. Якщо ви не будете гарно навчатися, значить, що ви невдячні. Тому, будь ласочка, вчіться. Адже Україні треба буде дуже багато людей зі світлими головами. Це якраз ви в майбутньому.

Діти мають вчитися, щоби розуміти, хто такі росіяни і що таке Росія. І вирости не такими, як багато людей із мого чи вашого покоління, які притягували сюди русню, насаджували тут російську музику, російські наративи…Отож поки хтось зайнятий пошуком "хороших рускіх", я б радив батькам і системі освіти зайнятися формуванням системи цінностей і світогляду дітей з погляду на те, з якими виродками ми маємо справу.



– Якщо ми вже згадали про "хороших рускіх"… Вони все ж є?

– Люди, які були народжені в Росії чи за національністю росіяни, чи росіяни, які дуже довго живуть в Україні… Так, вони так само допомагають нашому фонду. А дехто навіть працює в його системі. Якщо хтось хоче займатися пошуком "хороших рускіх" – будь ласка. Я на це не маю часу. Не виключаю, що такі можуть серед них бути, але я їх не бачу.

Натомість бачу громадян Росії, які зі своїм двоголовим орлом на паспорті роблять або не роблять усе для того, щоб інші їхні співгромадяни нас убивали.

І я б дуже хотів, щоби росіяни спробували розв'язувати свої проблеми у своїй країні самостійно, а не чекати, доки українська армія переб’є їхню.



"Моя втома – це моя особиста драма"


– Часто можна почути, що волонтерство – це каторжна праця…

– Не настільки, як під артилерійським обстрілом викопати саперною лопаткою собі окоп і лежати в ньому з автоматом у руках, чекаючи, що ж воно буде далі. Тому якщо хтось каже, що йому дуже важко займатися волонтерством, недосипає, тоді, може, не треба цим займатися, якщо душа така вразлива.

– А у вас буває втома від волонтерської діяльності?

– Моя втома – це моя особиста драма, яка жодним чином не повинна впливати на комунікацію з людьми, які фінансують волонтерські проєкти. Не потрібно назовні виносити якісь свої слабкості чи страждання. Їх і так дуже багато навколо. Нікому не цікаві твої хвилювання. Ти волонтер, який втомився? Добре, йди відпочинь.

– Але ж нереально постійно бути бадьорим …

– Коли я втомлений, я їду додому і лягаю спати. Якщо я втомлений, то відпросився у своїх колег у фонді й поїхав до дружини, дітей, побув із ними два дні і повернувся до Києва.



З досьє "МБ"



Сергій Притула (нар. 22 червня 1981) — громадський діяч, волонтер, телеведучий, актор, продюсер. Під час вторгнення Росії присвятив себе волонтерській діяльності для ЗСУ.

22 червня 2022 у день народження Сергія Притули стартував проєкт "Народний "Байрактар" із залучення коштів на закупівлю трьох безпілотників Bayraktar TB2. Необхідна сума у розмірі 602 млн грн була зібрана на вечір 24 червня.

Оскільки ці три безпілотники Україна отримала безкоштовно, то фонд спрямував кошти для закупівлі необхідних для ЗСУ супутників стеження.

А 2 листопада 2022 Фонд Притули оголосив новий збір коштів для ЗСУ – збирають 200 мільйонів гривень на закупівлю 50 британських бронетранспортерів Spartan.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |