У дворику поблизу Центральної площі під шаром асфальту знайшли старовинну австрійську плитку.

Про це hозповіли у пресслужбі Чернівецької міськради, пише molbuk.ua



"Історія на кожному кроці! Для комфорту наших волонтерів хотіли зробити заїзд та дорожнє покриття у дворику на Центральній площі. Коли зняли старий асфальт, виявили австрійську плитку. Її планували зняти та забрати на зберігання, аби в майбутньому використати. Утім, через вік вона кришиться…

Порадилися зі спеціалістами і вирішили тимчасово закрити її асфальтом. У такий спосіб зможемо зберегти знахідку та взятися за її відновлення після нашої перемоги над рашистами! Щобільше, відновимо не тільки плиткове покриття, але й сам дворик! Тут буде сучасний громадський простір", – зазначають у мерії.



Також додають: аби кожен міг на власні очі побачити австрійську спадщину, працівники МіськШЕПу залишили її частину "для знайомства".



Ференц Ліст гостював у головного судді

Будинок на Центральній площі, 9, у дворі якого виявили старовинну плитку, справді унікальний. Тут жили та гостювали багато відомих на весь світ людей. Тож цілком ймовірно, що їхні ноги ступали і цією плиткою.

Історію будівлі розповідає директорка Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського і дослідниця історії міста Леся Щербанюк, ідеться у публікації "МБ" від 22 вересня, пише molbuk.ua

"Це триповерхова кам’яниця, зведена у 1850-х роках, – зазначає дослідниця. – Спершу вона слугувала як будинок губернатора Буковини. Тут також мешкав і працював президент цісарсько-королівського крайового і міського суду Йоганн Карл фон Умлауф. У нього в травні 1847-го року гостював композитор Ференц Ліст під час свого перебування у Чернівцях.



Коли стало відомо, що в Чернівці приїжджає Ліст, організацію з його зустрічі узяв на себе саме Карл Умлауф. Це була дуже високоосвічена людина, яка цінувала музику й очолювала товариство музики на Буковині. Він сам співав, ставив опери, перекладав, створив свій самодіяльний театр. Його дім був центром єднання усіх чернівецьких музичних сил. Тут звучали струнні квартети Гайдна, Моцарта, Бетховена. Це чиновник, який пройнявся музикою настільки, що свій музичний салон реалізував удома – там завжди звучала музика.

Господар на честь гостя влаштував показ "Чарівної флейти" Моцарта у постановці членів "оперного товариства", самодіяльних співаків. Ліст був приємно вражений неординарністю самого Умлауфа і своєрідністю трактування твору Моцарта. Навіть сам узяв участь у виставі – акомпанував на фортепіано, диригував, інколи й підспівував.

Для Грушевського влаштували бенкет у залі готелю

Тут під час свого візиту до Чернівців 29 червня – 4 липня 1855 року зупинявся цісар Франц Йосиф І. То був тривожний час: йшла Кримська війна, у Чернівцях "про всяк випадок" були зосереджені значні війська.



Вже згодом тут знаходився готель Weis ("Білий"), в якому розміщувалася цукерня Тесаржа. У ній збирався торговий люд, аби погомоніти про справи бізнесові німецькою, українською, румунською, і з поваги до господаря – польською.

Цікавим у його історії є той факт, що коли в листопадові дні 1894 року Михайла Грушевського запросили як першого професора української історії керувати кафедрою всесвітньої історії до Львівського університету, він приїхав погостювати до Чернівців.



Уперше Грушевський завітав до нашого міста 10 жовтня 1894 року і мешкав у готелі "Вайс" два дні. Тут він зустрічався з інтелігенцією міста, для нього був бенкет у залі готелю. Співали "Ще не вмерла України", "Не пора, не пора" – на знак відродження нації. Михайло Грушевський побував у Чернівецькому університеті, читав лекції з історії України, зустрічався зі студентами.

Можливо, це були перші лекції молодого професора, прочитані українською мовою. Бо у Києві та Петербурзі він змушений був проголошувати їх російською, а до Львова тоді ще не доїхав...

Пізніше, в 1900 році, приміщення готелю "Вайс" викупило для своїх потреб Товариство румунської культури та літератури (Rumänisches Nationalhaus), яке було створене 1862 року і першим спромоглося на власний Національний Дім. Тут розмістилися румунські літературно-культурні товариства "Армонія", "Жунімія".

Нині частину будівлі повернули румунській громаді. Тут працює Товариство румунської культури Міхая Емінеску, відзначають національні свята, вшановують діячів румунської культури Буковини", – зазначає Л. Щербанюк.

Фото з фб-сторінки Павла Каспрука



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber |