«На столі вже лежав запит»: як Туреччина зламала плани РФ щодо десанту в Одесі

Рішення Туреччини закрити Босфор для проходу військових кораблів зірвало плани росіян проводити масштабні десантні операції на одеському напрямку та змінило співвідношення суден.

Про це розповів в ефірі Радіо НВ Андрій Клименко, головний редактор BlackSeaNews.



— Якою є поточна ситуація в наших морях? Яка там розстановка сил? Що основне треба нам всім знати про ситуацію на морському фронті?

— По-перше, в Чорному морі, його південно-західній частині з 24 лютого цього року йдуть бої. І жодного морського трафіку з українських портів Чорного моря не відбувається. І перспективи з цього ніякі. За нашими оцінками морського трафіку не буде до закінчення бойових дій в Чорному морі. Порт Херсон окупований. Порти Миколаєва, там їх декілька, вони теж заблоковані, тому що вони розташовані не в Чорному морі, а в Бузькому лимані, і вихід до нього йде поруч з Херсоном, він теж неможливий.

— Порти Азовського моря, обидва українські порти Азовського моря, Бердянськ та Маріуполь окуповані. В порту Бердянськ торговельних суден наземних нема. В середині березня РФ їх випхала звідти, щоб вивільнити причальні стінки для того, щоб вони десантними кораблями туди возили поповнення та предмети постачання для того угруповання, яке діє в напрямку Запоріжжя та Донеччини. В порту Маріуполя заблоковані війною шість іноземних комерційних суден. Як мінімум, два з них, була інформація, її звідти дуже мало, отримали потрапляння снарядами та ракетами. Про долю цих суден майже нічого невідомо.

— В цілому, якщо казати про військову ситуацію, то вона, хоча там є досить динамічні події, майже не змінилася з 24-го лютого, за одним винятком. Цей виняток того потоплення ракетного крейсера Москва, і справа тут не в тому, що він не може стріляти ракетами, він мав 16 крилатих ракет великих, але його ракети не стріляли ніколи по суші, вони призначені для ураження великих надводних кораблів. Він виконував роль крейсера протиповітряної і протиракетної оборони, бо мав на борту цілих 64 ракети С-300.

І тепер, коли угруповання Чорноморського флоту та інших флотів Росії в Чорному морі, не має такого потужного прикриття з повітря від літаків та від крилатих ракет, тобто вони після цього тримаються набагато південніше від острову Зміїний. Наприклад, вони вийшли в море, цілих 13 вимпелів кораблів російських військових. Але вони трималися поблизу узбережжя Криму, в Каркінітській затоці в Криму. В цілому ми з самого початку оцінювали як невелику можливість десантних операцій на українському узбережжі Чорного моря, тому що з одного боку на початку лютого Росія перекинула додатково до семи десантних кораблів Чорноморського флоту, ще шість з Балтійського та Північного флотів, тобто стало їх 13. 12 були спроможні вести бойові дії, один був зруйнований.

— Але в Росії не вистачало кораблів вогневої підтримки десанту. Тому що Туреччина ще на початку лютого за вимогою України перекрила протоку Босфор Дарданелли. І це сталося буквально в той день, коли в МЗС Туреччини на столі була заявка від РФ на прохід Середземного моря чотирьох ракетних кораблів додатково.

— Тому склалася така ситуація, що в Росії в лютому, березні десантних кораблів було забагато, а кораблів вогневої підтримки не вистачало. А після того, як військово-морські збройні сили України потопили десантний корабель в Бердянську і два пошкодили, тобто в Росії можливостей для великої десантної операції на Чорному морі не так багато. І ми прогнозуємо, що єдине, що вони можуть зробити, це якась диверсійна десантна авантюра в напрямку, наприклад, Дністровського лиману. Тобто ближче до Придністров'я.

— Тобто загрози від безпосередньо російських військових, які висадяться на території України з моря зараз, можна сказати, що немає. Але є загроза обстрілів з моря, правильно я вас розумію?


— Загроза десантна існує завжди. Поки є десантні кораблі і поки є надводні кораблі, які можуть їх підтримувати обстрілами з моря. Тобто ступінь цієї загрози не дуже велика. Рахуючи і те, що в нас є досить спроможностей в Одеському регіоні для того, щоб протистояти такій можливій десантній операції. І звичайно, що продовжуються ракетні обстріли з кораблів Чорноморського флоту з акваторії Чорного моря. При чому розмір цього сумарного ракетного залпу, який є на Чорноморському флоті, а за вісім років окупації Криму Росія там дуже сильно збільшила кількість ракетних кораблів, тобто ми зараз маємо ракетний залп потенційний сумарний 56 ракет Калібр.

— При чому, скажімо так, ще з 2015 року було відомо і відомо це на практиці, коли з Каспійського моря ракетні корвети Каспійської флотилії обстрілювали цілі Сирії, тоді була підтверджена дальність цих ракет 1500 кілометрів. Заявлена дальність ракет Калібр 2500−2600 кілометрів. Тобто з Севастополя вони можуть стріляти аж до Великої Британії і аж до кордонів Іспанії.

— Тобто це дуже велика загроза, і ця загроза, звичайно, залишається. Правда, є оцінки такі, що Росія використала вже більше половини свого запасу ракет Калібр корабельних. Але вони зараз на декількох заводах, що розташовані в різних регіонах РФ, вони зараз набирають дуже велику кількість додаткового персоналу, як робітників, так і інженерів для того, щоб різко збільшити виробництво тих самих ракет Калібр. Я думаю, що цю назву вже всі українці знають.

— А якщо говорити про те, що Росія опинилася під санкціями, і не всі технології, комплектуючі можуть тепер отримувати, чи вплине це на виробництво ракет? Чи допомагають санкції якимось чином зменшити це нарощування озброєнь?

— Зазвичай є і у військових, на військових арсеналах і на військових заводах якийсь запас. І як правило, місяці на три має бути запас комплектуючих, якихось мікросхем, приладів іноземного виробництва, я думаю, що він є. Однак, звичайно, що ці санкції будуть впливати на можливість Росії виробляти подібні озброєння. І вчорашні обстріли Одеси, а як наші військові повідомили, що для цього були використані ракети виробництва 1960−1970-их років, які вже мали, мабуть, давно бути списаними, воно каже, що вони за ці два з половиною місяці війни дуже багато зі свого арсеналу нових ракет використали. Тобто у них є з цим проблеми. Будемо сподіватися, що ці проблеми будуть зростати.

— Давайте спробуємо перелічити всі втрати морські Росії вже в цій війні, починаючи з 24 лютого. Що вдалося українським Збройним силам знищити? І що ще потенційно може стати такими цілями, що ми точно можемо дістати?

— Ми можемо дістати всі російські кораблі, які підходять на відстань до 250−280 кілометрів від нашого узбережжя Чорного моря. Але ми ж розуміємо, що знищення крупного ракетного корабля — це досить складна військова операція. Тобто не можна, так би мовити, по невеличких катерах витрачати дорогоцінні крилаті ракети. Я впевнений, що наші військові цим займаються. І РФ і її військові теж розуміють після потоплення крейсера Москва, що небезпека така є. І я ж кажу, що вони ведуть себе дуже обережно.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram