Вчені виявили більше доказів того, що коронавірусна хвороба має ознаки респіраторного захворювання, але належить до аутомінного.
Аутоімунні хвороби – це хвороби при яких імунітет організму мобілізується не проти сторонньої сполуки, вірусу чи антигену, а проти клітин власного організму, пише "УП".
Протягом пандемії лікарі спостерігали дивне явище: у людей, інфікованих коронавірусом, розвивається міокардит – запалення серця, яке може завдати тривалої шкоди та смерті.
Навіть серед людей, які хворіють на COVID-19 легко або безсимптомно, експерти знайшли докази запалення серця, пише медичний оглядач Elemental
Липневе дослідження, опубліковане в JAMA Cardiology, показало, що 60% хворих на коронавірусну хворобу мали активний міокардит через два місяці після інфекції.
Примітно, що дослідження показало, що це запалення було настільки ж поширеним серед людей, що хворіли вдома, як і серед тих, хто потребував госпіталізації.
"Ми все ще ставимо під сумнів, чому ми бачимо це запалення в серці, – зазначає доктор медицини, почесний професор інфекційних хвороб та вакцинології в Школі громадського здоров'я в Берклі Джон Шварцберг.
Здається, COVID-19 поділяє подібну запальну імунну відповідь з аутозапальними та аутоімунними станами".
Аутоімунні захворювання, такі як вовчак та розсіяний склероз, визначаються цим невідповідним запаленням та наслідком його пошкодження.
Що стосується COVID-19 та міокардиту, Шварцберг каже, що аутоімунна гіпотеза стверджує, що SARS-CoV-2 змушує імунну систему неправильно визначити щось у клітинах серця як небезпечне. Ця помилкова ідентифікація призводить до запалення.
Він додає, що ця теорія – лише одне з кількох можливих пояснень. Наявність запалення, навіть якщо воно триває після знищення вірусу, само по собі не є показником аутоімунного захворювання, каже він.
Але інші дослідники доводили, що COVID-19 часто керується аутоімунними процесами.
Автори нещодавнього дослідження в Journal of Immunology викладають докази того, що SARS-CoV-2 може спричинити помилкову атаку імунної системи організму на власні клітини та тканини у серці, мозку та інших місцях.
Вони вважають, що аутоімунітет може пояснити, як вірус завдає такої широкомасштабної та непередбачуваної шкоди. Розуміння цих аутоімунних процесів може бути ключем до запобігання цій шкоді та порятунку життя.
Експерти стверджують, що реакція імунної системи на SARS-CoV-2 може змінити мозкову діяльність таким чином, що порушує сон і неспання.
У жовтні дослідження Nature Immunology вивчило активність імунних клітин та антитіл серед людей з важким перебігом COVID-19. Вони виявили деяку вражаючу схожість з аутоімунними захворюваннями.
"Ми спостерігали той самий тип В-клітинної активності, який ми спостерігаємо у спалахів вовчака, а також подібну активність антитіл", – каже доктор медичних наук, співавтор дослідження та директор Центру імунології людини Лоуанса при Університеті Еморі Ігнасіо Санц.
Він також досліджував імунну систему людей із Long COVID-19; там він знову бачить схожість з аутоімунними станами.
Санц каже, що цілком можливо, що задокументовані ним явища є просто показниками агресивної імунної відповіді на вірус, що вторгся.
Він вважає, що принаймні у підгрупі пацієнтів елементи аутоімунітету сильно пов'язані з розвитком тяжкого перебігу COVID-19.
Як коронавірус міг змусити імунну систему людини помилково атакувати власні клітини та тканини?
Частково це може бути через процес, який біологи називають "молекулярною імітацією".
"Існує ряд подібностей між амінокислотними послідовностями білків (коронавірусу) та білками людини", – пояснює доктор медичних наук Тімоті Айзенгле.
Ці подібності між білками можуть заплутати імунну систему та змусити її атакувати власні здорові клітини; у деяких людей ця атака може тривати навіть після знищення справжніх клітин вірусу.
Аутоімунітет може пояснити, чому сильна імунна реакція на вірус, яка включає вироблення нейтралізуючих коронавірус антитіл, не завжди корелює з легким COVID-19.
Можливо, у деяких пацієнтів імунна відповідь, призначена для усунення вірусу, в кінцевому підсумку атакує здорові клітини.
Ці аутоімунні явища можуть також пояснити, чому міокардит та інші форми запалення чи побічні наслідки виявляються через тижні чи місяці після того, як людина нібито одужала від коронавірусної інфекції.
Якщо виявиться, що коронавірус справді аутоімунне захворювання, то це дозволить вченим додавати також і препарати, які застосовуються в цій групі хвороб.
Санц з університету Еморі заявляє, що імунодепресивні препарати, в тому числі ті, які ще не були випробувані у людей із COVID-19, можуть виявитися корисними.
"Але я думаю, що користь отримають лише деякі пацієнти", – каже він,
Він знову і знову підкреслює, що COVID-19 є різнорідною хворобою.
Це по-різному впливає на різних людей. Поза вакциною навряд чи існує панацея чи єдина категорія лікування, яка працює для всіх.
Тим не менше, Санц каже, що краще розуміння аутоімунних аспектів захворювання в поєднанні з ширшим впровадженням засобів, що пом'якшують імунітет, може допомогти покращити результати лікування пацієнтів як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
"Я думаю, що автоімунітет є частиною історії, – додає Санц. – Це не вся історія".
