У Нацбанку розповіли, які купюри найчастіше підробляють в Україні

Рік тому Національний банк України оголосив про введення в обіг банкноти номіналом 1000 гривень (перебуває в обігу з 25 жовтня 2019), а в червні-2020 завершив оновлення банкнотно-монетного ряду, випустивши монету номіналом 10 гривень.

Такі кроки були потрібні, зокрема, і для боротьби з фальшивомонетниками. У зв’язку з цим фахівці експертної платформи НБУ відповіли на найчастіші запитання щодо фальшивих грошей в Україні.



Які валюти найбільше підробляють?

"З економічної точки зору фальшивомонетникам завжди цікавіше за все підробляти банкноти високих номіналів. І рівень підробки популярних в світі валют традиційно вищий, ніж грошових знаків, які в основному обертаються тільки в країні походження", – кажуть експерти.

Так, на 1 млн справжніх банкнот фунта стерлінга в 2018 році припадало 10 підробок. Для порівняння, на 1 млн справжніх банкнот польського злотого доводилося 2,6-2,7 підробок. Масштаби підробок євро вагоміші: у 2014-15 роках на мільйон банкнот знаходилося майже 50 підробок, в останні два роки цей показник впав до 24-27. З них 70% мають номінал 20 і 50 євро.

"В Україні частка підробки національної валюти стабільно низька. У 2019 кількість вилучених підроблених банкнот національної валюти на 1 млн справжніх банкнот склала 2,9 шт. Всього за останні два роки ми не фіксуємо більший рівень підроблених гривень, ніж три банкноти на мільйон справжніх", – пояснили фахівці.

Чи доцільно підробляти монети?

"З економічної точки зору фальшивомонетникам не вигідно підробляти звичайні обігові монети національної валюти, а також банкноти низьких номіналів", – кажуть експерти НБУ.

Тому впродовж останніх років в Україні не зафіксовано випадків вилучення з грошового обігу підроблених монет.

Яка українська банкнота є найзахищенішою?

За даними НБУ, найбільший захист мають нові банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, 200 гривень зразка 2019 року, 500 гривень зразка 2015 року та 1000 гривень зразка 2019 року. Вони мають посилений рівень захисту від підробки – понад 20 елементів захисту в кожній банкноті.

"Цей показник можна порівняти з високим рівнем захисту купюр євро та швейцарських франків. Для захисту використовується спеціальний банкнотний папір, сучасні оптико-змінні елементи захисту – "віконна" захисна стрічка і елемент SPARK з кінетичними ефектами руху фонового зображення і зміни кольору", – розповіли експерти.

Після введення в обіг нової банкноти її деякий час не підробляють. Скільки проходить часу, щоб фальшивомонетники почали масово і відносно якісно виготовляти підробки?

"Досвід провідних країн світу свідчить: перші підробки банкноти нового зразка з’являються в обігу приблизно через 3-4 місяці після її введення в обіг. Імовірність появи підробок певних номіналів грошових знаків залежить від багатьох факторів, зокрема, купівельної спроможності, рівня захисту від підробки тощо. Іноді дійсно високоякісні підробки купюр з’являються на ринку тільки через кілька років після випуску в обіг відповідного номіналу або дизайну", – розповіли в НБУ.

Чи означає це, що сьогодні в Україні найбільше масово підробляють 500 гривень?

"Так. У 2019 найбільше підроблювали банкноти номіналом 500 і 100 гривень, що становило відповідно 64% і 16% від загальної кількості вилучених з обігу підробок. Відзначимо, що якісні поліграфічні підробки банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року з імітацією ультрафіолетового та інфрачервоного захисту з’явилися тільки через 10 (!) років – в кінці 2016 року", – розповіли експерти НБУ.

А щодо банкноти 1000 гривень, яка введена в жовтні-2019, до початку липня-2020 не зафіксовано жодного випадку якісної підробки.

Пластикові гроші повністю захищають від підробок?

У Нацбанку запевняють, що це лише поширений міф: "Використання полімерних банкнот не гарантує стовідсоткового захисту від підробки", – кажуть експерти.

Так, Norges Bank (центральний банк Норвегії) зазначає, що виготовлення банкнот на папері дозволяє використовувати більшу кількість елементів захисту банкнот, а також вимагає меншої кількості коригувань інфраструктури для управління готівковим обігом.

Фахівці також нагадують, що Федеральна резервна система США і Європейський центральний банк продовжують виготовляти банкноти доларів і євро на паперовій основі і не планують переходити на полімерний субстрат.

"Головним фактором, який впливає на рішення центробанку про введення полімерних банкнот, є збільшення терміну обігу таких банкнот", – запевняють експерти.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram