Наприкінці року Кабінет Міністрів України зіткнувся із бюджетними проблемами і тепер змушений притримати видатки.

На місцях не фінансують роботи щодо соціальних об’єктів та інші, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".



Що це означає, скільки грошей не вистачає і кого це стосується?

Глава уряду Олексій Гончарук доручив міністру фінансів Оксані Маркаровій не здійснювати низку видатків до кінця 2019 року. Йдеться про так звані незахищені видатки – на розвиток, ремонт і будівництво. У Кабміні вважають, що така економія дозволить бюджету вийти на запланований обсяг дефіциту. При цьому виплат пенсій, зарплат, витрат на обслуговування держборгу це блокування не торкнеться.

Майже 10 мільярдів, каже прем'єр, не сплатили із власних прибутків державні компанії. Деякі з них і досі проводять платежі. Так само вдарила по бюджету поправка, яку попередня Рада ухвалила уже після ухвалення бюджету. Вона передбачала пільги для обладнання для альтернативної енергетики і коштувала державі понад 9 мільярдів.

Через здешевшання газу бюджет недоотримав коштів від розмитнення. Але чи не найбільше вплинув на прибутки курс валют. У бюджет закладали прогноз на рівні 29,4 гривні. Утім рік закінчили на 23 із лишком. Однак, разом із тим, ситуація, стверджує прем'єр, цілком прийнятна.

"У нас пенсії профінансовані, зарплати будуть профінансовані. Соціальні виплати також, з субсидіями проблем немає. По капітальних видатках окремих ми обираємо, що головніше", – сказав Гончарук.

Гроші на програми, які нині заморозили, були доступні упродовж 11 місяців, повідомила міністерка фінансів Оксана Маркарова. Утім, їх так і не витратили. Саме тому, аби держава виконувала те, що запланувала, і ввели тимчасовий контроль.

"У другій половині грудня всі розуміють, що залишилось дуже мало часу, і починаються перекидання з програми на програму. З метою провести гроші за будь-що. Насправді ж бюджет не для цього", – сказала Оксана Маркарова.

Експерти рішення уряду розцінюють по-різному. Одні хвалять Кабмін, що той дав рік без тижня, аби всі бюджетні кошти освоїли. А залишок просто убезпечили від неефективного використання.

"Гончарук із Маркаровою просто попередили одним рішенням чергове "змітання бюджетних залишків" з будь-яких приводів. На Єдиному казначейському рахунку зараз –понад 50 млрд грн. І це гроші наших із вами податків, які підуть на витрати наступного року", – повідомив економіст Михайло Кухар.

Інші ж кажуть, що держава має вживати кардинальніших заходів. Передусім, скоординувати роботу Нацбанку та уряду. Високий курс гривні, пояснюють, негативно впливає на економіку і може завадити економічному зростанню. Та й у бюджеті курс заклали на рівні 27 гривень, що, знову ж таки, може вилитися у невиконані доходи. Без девальвації гривні вирішувати проблеми, каже експерт, доведеться через нові запозичення, що так само недобре для економіки.

В уряді, зі свого боку, обіцяють провести детальний аналіз цього і попереднього бюджету. Адже від наступного року уряд готуватиме 3-річну бюджетну декларацію і має зробити висновки, аби вона була максимально ефективною.

Внутрішній дефолт уряду?

Андрій Новак, економіст

"Фактично в держбюджеті немає стільки грошей на виплату соціальних видатків, а реальний дефіцит бюджет не 70 млрд грн, як закладено в кошторисі, а понад 100 млрд грн.

Це рішення, яке, відповідно до аргументації прем’єра, повинно не допустити збільшення дефіциту бюджету, насправді ніяк не допоможе. Четвертий місяць не виконуються надходження з митниці, немає і вже не буде тих доходів від приватизації, які були заплановані в бюджеті 2019 року, а це 22,3 млрд грн, список можна продовжувати.

Розпорядження Гончарука заблокувати виплати не допоможе уникнути збільшення дефіциту бюджету. Ця ситуація – промовистий показник "ефективності" нового уряду. Відповідальність, на мою думку, можна розділити на попередній і чинний уряд. Однак кінець року – це зазвичай збільшення митних надходжень, бізнес якраз наприкінці року сплачує податки. Якщо навіть у цей період бюджет не виконується, це означає, що економічна ситуація в країні дуже плачевна, а розмови про зростання ВВП на 40% за 5 років порожні.

Проте не варто пов'язувати недобір коштів зі зміцненням курсу. Скільки не отримали від імпорту через зміцнення курсу, на стільки ж більше отримали від експорту. Не можна сказати, що курс працює тільки однобічно, у нас є експорт у великих обсягах. Вплив курсу в цій ситуації мінімальний.

Основна проблема в тому, що новий уряд так і не отримав довіри з боку українського бізнесу і зовнішніх партнерів. Підтвердженням цьому може бути рішення МВФ відкласти надання коштів, невирішене питання з програмою.

Якби в уряду був позитивний результат переговорів із МВФ, то таких би проблем зараз не існувало. Уряд не запропонував головного – стратегії економічного розвитку країни. Кабмін просто схвалив бюджет при тому, що структурно це ксерокопія торішнього кошторису. На цьому вся діяльність завершилася".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram