Ольга Кирияк підходить до шафи та дістає білі кімоно. До тренерки підходять троє хлопчиків: Іванко, Даник та Михайлик. Беруть кімоно та йдуть переодягатися. Хлопці мешкають у паліативному відділені хоспісу "Дім метеликів" Міста добра. Діагнози у них різні, як правило – складні. ДЦП, порушення слуху, пам’яті…
Ольга, займаючись із дітками, показує, що таке мистецтво карате та вчить їх базових прийомів. Тренування починається із вітання "Рей" (вітання у карате, – авт.). Далі кожен займає місце, починається тренування.
Створили групу "Бойові метелики"
Ольга Кирияк починала приходити у "Дім метеликів" як волонтер.
– Спочатку я доглядала за важкохворими дітками у хоспісі. Там якось випадково дізналися, що я займаюсь карате. Так ми створили групу "Бойові метелики". Крім того, "Бойові метелики" є ще і в інших корпусах, де перебувають немоторні дітки.
Карате я займалася зовсім трішки. Суть цього бойового мистецтва – навчити поважати одне одного. У спортивному карате суперники роблять поклон – "рей", своєрідне привітання, що означає: "Я поважаю тебе – ти поважаєш мене". Карате починається з поваги і закінчується повагою, незалежно від того, виграв ти чи програв. Основний його аспект – дисципліна: працювати, незважаючи на дощ, сніг чи втому.
Діти завжди запитують: "Олю, Олю, коли в нас карате?" У мене немає жорсткої методики. Усе тримається на індивідуальному підході та любові до кожної дитини. Ці діти особливі, вони назавжди залишаються у моєму серці. Так, є базова програма, рухи, вправи, але я часто відхиляюся від стандартів, бо працюю з дітьми з невиліковними діагнозами. Моя мета – створити максимально сприятливі емоційні умови, щоб діти могли відволіктися від буденності й зануритися у світ бойового мистецтва. Спочатку я не ставила високих вимог. Та з кожним заняттям поступово збільшувалася тривалість – із 15 до 20, потім до 25 хвилин. Ми стежили, чи діти втомлюються, добирали ігри, вправи на дихання, увагу, бойові техніки. Це комбінація спорту, ігор на мислення, уваги, дисципліни, – каже тренерка.
Карате – це психологічна реабілітація
Ольга займається з дітками, які мають різні діагнози.
– У мене тренуються дітки з найважчими діагнозами. Для мене – це великий виклик. Адже в університеті нас не вчать, як працювати з такими дітьми. А тут підказує серце. Один хлопчик має ДЦП і затримку психомоторного розвитку. В іншого хлопчика немає колін… Як я радію, коли дітки після тренувань приходять і кажуть: "Я накачав сильні руки. Я тепер сильний". Як би діткам не було важко, але вони йдуть вперед, – каже тренерка.
Ольга Кирияк вважає, що карате для таких дітей – це, насамперед, психологічна реабілітація.
– Ми тісно співпрацюємо з реабілітологами, медсестрами, психологами: разом розробляємо, як краще працювати з дитиною. Реабілітологи вчать дітей ходити, а ми – переносимо ці навички на тренування. Починали сидячи, тепер стоїмо на ногах. Тут я викладаю "лайт-карате" – прості й безпечні рухи. Головне – не нашкодити. Карате також розвиває логіку й здатність приймати рішення. Це, як швидкі шахи: секунди вирішують усе. Те, що ми маємо зараз – результат річної щоденної праці по 30 хвилин двічі на день, – пояснює пані Ольга.
Тренерка додає, що емоційно важко працювати з такими дітками, але вони вміють віддавати набагато більше – свою любов.
Тренування закінчилося. Діти шикуються та показують "рей" своїй тренерці, після цього біжать обіймати Ольгу Кирияк.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
