Перш за все хочу вибачитись за те, що використав слова жвачка замість жуйка, але рима є рима.
Вчора, 14 травня відбулася по справжньому історична подія, зустріч керівників двох найбільших військових потуг світу, найбільших економік, Китаю та США. Ті, хто бачив репортаж про зустріч цих двох лідерів не міг не оцінити ту помпезність, з якою вона відбувалась. Піднебесна імперія таки має тисячолітні традиції розкоші, величі та славослів’я. Коли на землях сучасних США індіанці літали із списами та луками за бізонами, то на територіях Китаю будували міста, зводили китайську стіну та виробляли шовк – найкращу тканину для імператорів.
Всі розуміють, що Трамп прагнув приїхати до Сі наче Цезар на білому коні із підкореним Іраном, але не сталося як гадалося. Всі знають про залежність Трампа до пишноти та позолоти, тож приймаюча сторона не поскупилася для вдоволення цих слабкостей американського президента. Тут тобі і розкішні кортежі із десятками мотоциклістів і "піонери" - діточки із прапорцями.
Розкішні інтер’єри комуністичних палаців із шикарним сервіруванням та вишуканою кухнею. Все це мало дуже потішити дідуся із Вашингтону. Щирі чи не щирі посмішки на обличчях з обох сторін непевно приховували внутрішнє напруження важливості цієї зустрічі. Адже не випадково у делегації Трампа півтора десятка керівників найбільших корпорацій із сумарною оцінкою їх вартості у десятки трийльонів доларів. Не можна стверджувати, що між ними виникла якась хімія ( велика любов ) але результати цих зустрічей важливі для стабілізації всієї світової економіки. Адже за оцінками окремих експертів ці дві економіки складають майже половину всього виробленого на планеті.
Під час зустрічей ми почули багацько компліментів та звичних для цих двох лідерів гіперболізованих епітетів на адресу і один одного, і оцінки їх держав. Що із того виявиться реалістичними здобутками та реальними домовленостями передбачити дуже важко. Бо нинішня політика адміністрації, як я вже порівнював у попередньому блозі, нагадує справжні американські гірки із високими злетами та стрімкими падіннями. Тому потрібен певний час аби реально оцінити, про що ж власне домовились.
Хочемо ми цього чи не хочемо, визнаємо чи не визнаємо, але світ дійсно залежить від стосунків між цими двома супердержавами. Або вони находять між собою якісь прагматичні теми для співпраці та порозуміння і мирного співіснування, або їх конфронтація та ворожнеча буде тригером для всього світу і він очікуватиме глобальної катастрофи і апокаліпсису. Сподіваємось, що лідери цих країн усвідомлюють свою відповідальність за долю не лише своїх народів але і спокій на цілій планеті. Тому при всій іронії у тому запитанні, яке я виніс у заголовок, протистояння між двома світоглядними світами залишиться. Головне, аби воно не переходило не лише у війну тарифів але і збройне протистояння.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
