Третього жовтня архітектурній перлині Чернівців, музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської, виповнюється 110 років. Про цікаві факти його будівництва та реставрації нам розповів колишній директор театру Тадей Сулятицький.
- Мало хто знає, та в місті Фюрт у Німеччині є такий самий театр, як і наш. Це його брат-близнюк. Та, за рахунок того, що наша Театральна площа на кілька метрів вкопана — наш театр виглядає краще і вигідно відрізняється від німецького, - каже колишній директор театру, історик театру Буковини Тадей Сулятицький.
-Чернівецький театр імені Кобилянської побудований талановитими архітекторами Гельмером і Фельнером на початку ХХ століття, - продовжує Тадей Васильович, - Проект замовили у престижному архітектурному бюро "Фельнер і Гельмер". У 1900 році Фельнер особисто приїхав до Чернівців для ознайомлення з місцевістю. Спочатку архітектор забажав ділянку під майбутнє будівництво у парку Франца Йосифа або безпосередньо на площі Австрії (нині Соборна площа). З різних причин ці варіанти були відхилені і вибрали те місце, де зараз красується наш театр. У травні 1902 року проект театру вже був готовий, але до його будівництва не було готове місто. Не вистачало коштів. Офіційно працювати почали першого серпня 1904 року. Збудували театр за один рік і два місяці.
-За весь період роботи театру була тільки одна потужна реставрація. Театр пропрацював вже 70 років, коли почали його ремонт, - каже Тадей Васильович, - Реставрація театру тривала аж шість років. Це багато, якщо враховувати те, що збудували його ушестеро швидше. Проте не слід забувати й того, що театр вже працював.
-Найважче було відновити золотаве оздоблення інтер`єру театру, адже повторити складну австрійську техніку непросто. На відновлення інтер`єру театру пішло більше трьох кілограмів сусального золота, - подівлився історик театру.
-На той час гроші, які були виділені на ремонт театру, були колосальні. Але поміняли тоді практично все. Дуже багато коштували меблі, які підібрали спеціально під інтер`єр австрійського періоду, - зазначає пан Тадей.- Важко було відновити зеркала. Завдяки новим на той час технологіям, вдалося значно покращити освітллення.
-Проте не можна сказати, що все, що ви зараз бачите в театрі — новее, - каже колишній директор. - Наразі в театрі збереглися елементи, які є оригіналами елементів архітектури австрійського часу. Якщо із залу подивитися вгору — їх можна побачити, вони над завісою.
Колосальні кошти пішли й на реконструкцію даху. Для його ремонту замовили дві тонни міді. Загалом на ремонт витрачено 600 тисяч радянських рублів. Відкрили вже реставрований театр третьго жовтня 1980 року. Відтоді він виглядає таким, яким його бачите зараз.
Діана ВАТАМАН
