У художньому музеї Чернівців відкрилася виставка викладачів Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Дев’ять десятків творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, створених приблизно 40 авторами за кращими гуцульськими секретами майстерності. Виставка є неабиякою подією для Чернівців, адже щоб побачити такі роботи самому, доведеться мандрувати Гуцульщиною.
Найпершими на виставці заворожують великі розкішні гобелени і килими з ангелами, гуцульськими символами, обличчями видатних українців. Найбільше привертає увагу гобелен із зображенням ангелів "Любов ніколи не зазнає втрат" Оксани Кондратюк, гобелен "Життя – Божий промисел" Оксани Гордійчук, "Співаночки" Вікторії Дутки-Жаворонкової. Майстриня Дарія Приймак витворила килим "Леся Українка" із портретом видатної письменниці. Характер горян ви побачите на картині "Гуцули" Анатолія Калитки. Що за гуцул та й без люльки? Приклад добротної кованої люльки презентував майстер Олександра Бієвський, лускоріг витворив Микола Салига.
Серед виробів різьбярства захоплює колір та техніка орнаментального тарелю з явора знаного різьбяра Мирослава Радиша.
Якщо любите декоративні тарілки, то обов’язково зверніть увагу на роботи Ореста Чорного. Для шанувальників олії та полотна – картина "Тихий ліс", на якій у сонячному промінні ростуть тоненькі дерева Сергія Гнатчука. Ну а щодо особливих барв, то однозначно перехоплює подих від "Сонячних птахів", вималюваних на склі майстринею Наталією Юсипчук-Коваленко.
– Ми представили такі жанри, як живопис, графіка, кераміка, ткацтво, художні вироби з дерева, металу, вишивка тощо, – розповідає завідувач кафедри дизайну Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва Валерій МАЛИНОВСЬКИЙ. – Звісно, мистецькі традиції, які сформовані гуцульським мистецтвом і напрацьовані поколіннями, нині є дуже шанованими. Це мистецтво передається з покоління в покоління: у кожному жанрі маємо свої секрети і підходи. Роботи наших майстрів постійно можна бачити у музеї інституту. Маємо і раритені роботи ХVII-ХVIII століть, зокрема автентичні вироби родини Шкрібляків.
– Ми привезли до Чернівців високе справжнє мистецтво, це не є імітація під гуцульскі скарби, – наголошує пан Валерій. – Нині складне скороплинне життя, а тому високохудожні твори – це прероготива найбільш відданих майстрів. Такі майстри є саме у Косові, а найбільше сконцентровані у нашому інституті. Скажу так, кожен такий майстер має свого замовника, він не залишається без щирого поціновувача. Переважно такі замовники – це люди, які творять свої приватні мистецькі колекції. Вважаю, що саме щирі творці таких шедеврів і є зберігачами нашого гуцульського мистецтва. Радісно, що нині є талановита молодь, яка бажає навчатися! Вона зуміє відстояти наше прадавнє корінне мистецтво гуцулів та й ще додати до нього мотиви своєї душі, нотку нинішнього часу.
Сам Валерій Малиновський привіз до Чернівців дуже цікаві власні скарби.
– Я представляю не зовсім традиційний для Гуцульщини жанр мистецтва – мініатюрної вишивки, – пояснює майстер. – Ця техніка передбачає вишивання в одну нитку. У моїх роботах – комбінація різних вишивок. Деякі роботи цього жанру занесені у національний реєстр рекодрів та світовий реєстр, як абсолютна рекордна кількість стібків у одному квадратному сантиметрі. В одній із моїх робіт на виставці представлено 460 стібків в одному сантиметрі. Вдома маю роботу, у котрій 1550 стібків в одному сантиметрів без задіяння збільшуваних пристроїв. Це моя техніка, моє мистецтво, котре я бережу...�
22-05-2015, 11:32
0
3 442
