Реанімобілі, замість того, щоби рятувати життя бійцям у зоні АТО, очікують своєї долі у Чернівцях.

Про те, як волонтери вибралися з митного "полону", вони розповіли на брифінгу 9 квітня.

- Німецькі продавці, щойно почули, що реанімобілі підуть в зону АТО рятувати життя бійцям, знизили ціни. Польські митники пропустили нас без затримок, пішли нам на зустріч і не застосували усі суворості митного законодавства Польщі, хоча могли це зробити, - говорив волонтер Андрій ЛОМОВАЦЬКИЙ на брифінгу.

- Та щойно ми наблизилися до нашого кордону, почалися проблеми. Нас просто не пускали на нашу територію.

- Сказали, що нібито на Львівській митниці відбулися кадрові зміни і хтось зверху дав наказ не пускати. Хто саме і чому, ми не знаємо, - продовжує волонтер Олег РЕВЕГА. - Відтак, ми застрягли на кордоні. Почали телефонувати. Зокрема до волонтерів, друзів, до депутатів Бурбака та Тіміша, губернатора Фищука, івано-франківського та львівського голів ОДА тощо.

Волонтери розповіли, що відчули велику підтримку від зовсім незнайомих людей. Відразу відгукнулися чернівецькі волонтери, допомагали київські та львівські доброчинці. Також реально допоміг Георгій Тіміш, він постійно цікавився ситуацією, поки волонтери не вибралися із-за кордону. Львівський та франківський губернатори сприяли і допомагали. За дві з половиною доби, поки людей тримали на кордоні, помінялося п’ять змін митників. Рядові працівники митної та прикордонної служб також співчували волонтерам.

- А наш губернатор Фищук нам сказав, що ми їдемо у напрямку до Коломиї, тому це проблема Івано-Франківщини, нехай та влада думає. Бурбак пояснив, що згідно із законодавством, ми повинні були узгодити свої кроки зазделегідь, але допомогти не може, бо це свято, вихідний – це була Вербна неділя, - і він не може задіяти людей, - говорить Олег. - Після тривалих переговорів, ситуація не зрушила з місця. Тому у відчаї ми вирішили перекрити рух на кордоні. З одного боку ми перекрили дорогу на митниці реанімобілями, з іншого перекрили дорогу чернівецькі волонтери, які приїхали нам на допомогу.

-Майже відразу після цього нас викликав начальник митного поста і через 40 хвилин питання вирішили. Нас пропустили. Реанімобілі оформили, як гуманітарну допомогу і у лічені хвилини ми перетнули кордон, - розповідає Андрій.

- Нас дивує ставлення українських посадовців до волонтерів та нашої роботи. Чому іноземці, громада, світ нам сприяє, розуміє, допомагає, але тільки не наші владні органи? Чому досі – рік триває війна в країні – немає документу, який би зняв наболілі питання волонтерства. Достатньо однієї постанови Кабміну, щоби волонтери мали змогу законно допомагати нашій армії, - запитують чернівецькі волонтери.