Сьомого грудня – день Святої великомучениці Катерини, який у народі називають святом дівочої долі. Здавна воно було найбільш шанованим серед українського жіноцтва. В цей день дівчата ворожать на хлопців, просять Святу про щасливий шлюб, заміжні жінки благають злагоди в сім’ї, а вагiтнi моляться про легкi пологи.
Катерина жила в третьому столітті в Олександрії. Вона походила зі знатного роду, була дівчиною не тільки красивою, але й дуже розумною. Знала багато іноземних мов, володіла ораторським мистецтвом, вивчила роботи древніх мудреців, філософів, письменників, поетів, лікарів. Коли стала християнкою, то проповідувала так щиро, що надзвичайно багато людей повірили їй і прийняли християнство. Це не подобалося ворогам Христової віри. Вони схопили Катерину, мучили її, а потім відрубали мечем голову. Церква канонізувала великомученицю.
Як розповів етнограф Микола Шкрібляк, на Катерини дівчата ходили до церкви, де ставили свічку перед іконою Святої і просили її про щасливе заміжжя. Також в цей день ворожили на судженого. Щоб дізнатися про свою долю, треба було зірвати в чужому саду вишневу гілочку і поставити її у воду. Якщо вона до Різдва розквітне, то дівчина незабаром вийде заміж. Щоб побачити майбутнього нареченого уві сні, дівчата клали під подушку шматочок хліба і казали: "Прийде суджений мій хліб розламати". А ще ставили біля ліжка склянку з водою і, лягаючи спати, примовляли: "Прийди, суджений, водиці напитися". Клали під подушку дерев’яний гребінь і закликали нареченого прийти до них уві сні та розчесати їм волосся.
Є ще одне цікаве ворожіння. Перед тим, як заспівають перші півні, дівчата загортали спільно приготовлену вечерю новим рушником і йшли до воріт "закликати долю". По черзі кожна дівчина залазила на ворота з вечерею в руках і тричі промовляла: "Доле, доле, йди до мене вечеряти!" Якщо заспіває півень, значить, доля відгукнулася і пророкує заміжжя та спокійне життя в достатку протягом року. Якщо півень не заспівав, значить, доля не почула дівочого голосу. Найгірше ж, якщо у відповідь на дівочі прохання зірка з неба падає. Це може віщувати негаразди в родині або навіть "згасання долі".
А ще ввечері – напередодні свята Катерини дівчата клали під подушку листочки з різних дерев, помічаючи таким способом хлопців. Серед них мав бути яблуневий листочок для дівчини. Перед сном дівчина молилася і благала долю, аби та змилосердилась над нею. А вдосвіта прохала найменшого в родині хлопчика витягти одного з листочків. Який витягне – за того й вийде заміж. А як випаде листочок з яблуні, то доведеться ще подівувати.
Хлопці цього дня йшли до церкви і молилися, аби Бог дав їм гарну дружину – роботящу, не ледащу, лицем пригожу і до чоловіка лагідну.
У народі кажуть: "Якщо Катерина по воді, то Різдво по льоді". А ще: "Як на Катерини холодно, то буде голодно".
