Є в церковному календарі день, коли відбуваються дива та всілякі загадкові пригоди. А саме 19 вересня, коли православна церква згадує Архістратига Михаїла, який у місті Хонех, у Фрігії, врятував від зруйнування церкву. Він повернув у протилежний бік воду, якою хотіли її затопити. Цього дня не можна перепрацьовуватися, слід казати тільки правду, допомагати бідним та хворим.
А ще розповідають, що цього дня одному чоловікові уві сні явився архангел Михаїл. Він сказав, якщо його німа донька вип’є води з джерела неподалік, то зможе говорити. Так і сталося. Після цього дивовижного зцілення вся сім’я охрестилася, а новина поширилася по всьому світу. Відтоді люди вірять, що Святий Михайло може творити чудеса. Треба тільки щиро помолитися і попросити в нього.
В Україні Архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва. В народній уяві Святий Михайло постає славним воїном-захисником знедолених та водночас суворим суддею: він відводить душі померлих на небо і зважує на терезах їхні добрі й погані вчинки. На іконах святий топче ногами диявола, бо головна функція Архістратига – боротися з нечистю. У лівій руці він тримає зелену фінікову гілку, а в правій – спис із білою хоругвою або полум’яний меч. Тому йому підкорюються сили природи: вітер, грім, блискавка.
За переказами, наші предки в цей день намагалися дотримуватися посту, не працювати тяжко, адже святий Михаїл у вигляді бідного старця ходить по землі й перевіряє, як його шанують. Свято Михайлове чудо наші прадіди вважали суворим й таким, що карає. Адже тих, хто в цей день працює, святий Михаїл змушує викидати різні чудасії.
Цього дня треба робити добрі справи й молитися. Старі люди кажуть, що небажано мити голову, бо можна "змити розум".
Як розповів директор центру культури Буковини Микола ШКРІБЛЯК колись на Михайлове чудо святкувань не влаштовували, намагалися уникати важкої роботи в полі та вдома. Не можна було орати, сіяти, молотити снопи, складати сіно, вирубувати капусту. Гуцули вірили, що цього дня не треба ні з ким сваритися, а тим паче – проклинати когось, бо ці прокльони можуть здійснитися.