Кам'янець-Подільський за Середньовіччя був форпостом слов'янського світу на кордоні з турецькими територіями. Через це жителі міста тримали з турками безпосередній зв'язок. Кам'янець першим піддався впливу турецької культури. Про це у інтерв'ю кореспонденту Gazeta.ua розповів Сергій Ремінний, кавовий експерт, голова компанії "Ionia".
"Коли турки у 1676 році взяли Кам'янець, у місті розташувався турецький гарнізон. Того ж року там відкрили першу кав'ярню "для своїх". В той період у місті проживало до 20 тисяч людей, здебільшого солдати. Так багато людей мешкало тоді лише в великих європейських містах — у Варшаві, Стокгольмі, Києві. Найвірогідніше, саме солдати й стали кращими кавовими "клієнтами" того часу", - розповів фахівець.
Після взяття Кам'янця турки вирушили до Європи і дійшли до Відня, де й зазнали поразки не без допомоги Юрія Кульчицького. Там кавова культура, зазнавши змін, міцно осіла на території Європи. Але першу чашку кави випили саме на тих територіях, що зараз належать Україні, додав Ремінний.
"Дослідивши свідчення "кавової" історії Кам'янця, на шляху до Франківська я побував також у Хотині. Там дізнався, що цього міста кава дісталася навіть раніше за Кам'янець. Хотинська фортеця за всю свою історію була таким собі опонентом Кам'янець-Подільської — також служила форпостом, але вже турецьким, з іншої сторони Дністра".
"На зовнішній стороні стіни Хотинської фортеці є незвичне зображення. Місцеві називають його чайником. Є версія, що це глечик для води, символ пам'яті дівчині, яка носила у такій посудині воду для сотні захисникам фортеці і яка трагічно загинула. Але я схильний стверджувати, що глечик цей — саме кавовий. Підтвердження тому — ще один історичний факт. У 15 сторіччі Хотинська фортеця належала молдавському королю Штефану ІІ, а султан Магомет ІІ постійно намагався оволодіти його землями і примусити сплачувати данину".
У 1476 році 200-тисячне військо султана зробило спробу жорстоко захопити фортецю, але безрезультатно.
"За деякими свідченнями, після відступу військ у залишеному ними турецькому обозі, під стінами міста знайшли мішок з дивними зеленими зернами. Ця версія дуже схожа на історію Кульчицького у Відні, але кінцівка в тій історії була дещо інша. Їх спочатку давали їсти то коням, то коровам. Ті "крутили носом". А потім хтось додумався зерна підсмажити і приготувати такий самий напій, який за окупації турками готували яничари. І ось тоді й було випито першу на території України чашку кави. Так почалася історія кави в Україні".
Стверджувати, що кавовий напій прийшов до нас саме в Хотин, експерт вважає цілком доречним, хоча й складним з історичної точки зору.
"Нехай ми й маємо справу з історико-географічним парадоксом, але права історичного кавового першопрохідця України у Хотина навряд чи заберуть. Пізніше, у 17-18 сторіччі, коли місто увійшло до складу Османської імперії, споживання кави тут стало традиційним".
Першу кав'ярню Європи відкрили у Оксфорді, Англія, в 1650 році. Юрій Кульчицький відкрив свою "Голубу пляшку" у Відні 1683-го.
"А у нашому Хотині пили каву вже у 1472 році — за 200 років до приходу кави на Заході. Тобто, можна стверджувати, що першу чашку кави у Європі, а не лише на території України, приготували і випили саме у Хотині", - підсумував експерт.
Нагадаємо, чернівецький археолог, доктор історичних наук Сергій Пивоваров дослідив, що каву в Хотині пили ще 500 років тому.
