molbuk.ua поцікавився, чи пам’ятають відомі та успішні буковинці свято першого дзвінка в першому класі і яким воно було для кожного з них.
Лілія САНДУЛЕСА, народна артистка України:
– Серед однокласників я була наймолодшою, бо пішла у школу шестирічною. Всім іншим моїм однокласникам тоді було по сім-вісім років. На той час, коли йшла до школи, мене вважали замалою і в перший клас не приймали. Але мама домовилася з директором, щоб мене взяли у школу, бо я проходу всім вдома не давала (сміється, – авт.). Початкову школу відвідувала в селі Маршинці Новоселицького району. Тоді святкування першого дзвоника, як такого, не було. Пригадую, я просто прийшла в клас гарно одягнена, і почалися уроки.
Степан МЕЛЬНИЧУК, ректор ЧНУ імені Ю. Федьковича:
– Йшов до першого класу в початковій школі села Топорівці Новоселицького району 1954 року. Це було ще минулого тисячоліття (усміхається, – авт.). Першого разу мене повела до школи мама, потім ходив сам (сміється, – авт.). Добре пригадати всі моменти не можу. Краще пам’ятаю свій випускний 1965 року. Хоча це теж було надто давно, щоб пригадати подробиці.
Вадим ЗАЯЦЬ, головний тренер команди "Буковина":
– Перший дзвінок у першому класі був для мене справжнім святом. Пригадую, в перший клас мене вели мама та старший на один рік брат. У руках у мене був великий букет квітів для першої вчительки. Пригадую, мене тоді все дуже цікавило. Дивився на старшокласників і вчителів. Ці спостереження навіяли мене на відповідальність. Саме тоді і вирішив, що добре навчатимуся.
Дмитро СІРМАН, директор департаменту ЖКГ міськради:
– Перед Першим вересня зламав руку, бо був дуже непосидючий і багато лазив по деревах. Тому в період, коли мої однокласники пішли до школи на перший дзвінок, я сидів із загіпсованою рукою в лікарні (усміхається, – авт.). А вчитися до школи прийшов уже пізніше.
Іво БОБУЛ, народний артист України:
– Це було 1961 року. У перший клас ішов у селі Порубне. Тоді, пригадую, взяв із собою до школи молодшого брата й улюбленого собаку. Не хотів їх залишати вдома без догляду, бо дуже любив.
Орест КРИВОРУЧКО, художник:
– У школу ходив у селі Стара Жучка. Це було вже давненько, 1949 року. Знаю, що школа знаходилася дуже далеко. Але автобуси тоді в напрямку школи не їхали. Тому йшов разом із мамою пішки через якесь болото. Також пригадую, що перед Першим вересня у першому класі мама придбала мені нове вбрання – кашкет та штани.
Василь ДАНИЛЮК, заслужений артист України:
– У перший клас ішов 1977 року в Розтоківську школу Путильського району. Вже пройшло багато років, але, пригадую, мама нарвала мені багато гладіолусів з грядки і зробила букет для першої вчительки. До школи на перший дзвінок мене проводжали старші сестри Наталія і Віра.
Влад ЯВНИЙ, володар титулу "Містер України-2012":
– Під час першого дзвінка у першому класі дуже переживав, бо був гладким. Через це мав комплекси. Пригадую, одягнувся тоді в гарний костюм із метеликом. До школи мене повела мама. Я ніс великий букет червоних троянд для першої вчительки. Пригадую, за партою зі мною тоді посадили найгарнішу дівчинку. Це мені дуже сподобалося.
