Відомі буковинці пригадали, як ішли у 1 клас
2012-й навчальний рік для всіх школярів розпочнеться у суботу, першого вересня. Цього дня у школах відбудуться урочисті лінійки та перший урок.
molbuk.ua поцікавився, чи пам’ятають відомі та успішні буковинці свято першого дзвінка в першому класі і яким воно було для кожного з них.
Лілія САНДУЛЕСА, народна артистка України:
– Серед однокласників я була наймолодшою, бо пішла у школу шестирічною. Всім іншим моїм однокласникам тоді було по сім-вісім років. На той час, коли йшла до школи, мене вважали замалою і в перший клас не приймали. Але мама домовилася з директором, щоб мене взяли у школу, бо я проходу всім вдома не давала (сміється, – авт.). Початкову школу відвідувала в селі Маршинці Новоселицького району. Тоді святкування першого дзвоника, як такого, не було. Пригадую, я просто прийшла в клас гарно одягнена, і почалися уроки.
Степан МЕЛЬНИЧУК, ректор ЧНУ імені Ю. Федьковича:
– Йшов до першого класу в початковій школі села Топорівці Новоселицького району 1954 року. Це було ще минулого тисячоліття (усміхається, – авт.). Першого разу мене повела до школи мама, потім ходив сам (сміється, – авт.). Добре пригадати всі моменти не можу. Краще пам’ятаю свій випускний 1965 року. Хоча це теж було надто давно, щоб пригадати подробиці.
Вадим ЗАЯЦЬ, головний тренер команди "Буковина":
– Перший дзвінок у першому класі був для мене справжнім святом. Пригадую, в перший клас мене вели мама та старший на один рік брат. У руках у мене був великий букет квітів для першої вчительки. Пригадую, мене тоді все дуже цікавило. Дивився на старшокласників і вчителів. Ці спостереження навіяли мене на відповідальність. Саме тоді і вирішив, що добре навчатимуся.
Дмитро СІРМАН, директор департаменту ЖКГ міськради:
– Перед Першим вересня зламав руку, бо був дуже непосидючий і багато лазив по деревах. Тому в період, коли мої однокласники пішли до школи на перший дзвінок, я сидів із загіпсованою рукою в лікарні (усміхається, – авт.). А вчитися до школи прийшов уже пізніше.
Іво БОБУЛ, народний артист України:
– Це було 1961 року. У перший клас ішов у селі Порубне. Тоді, пригадую, взяв із собою до школи молодшого брата й улюбленого собаку. Не хотів їх залишати вдома без догляду, бо дуже любив.
Орест КРИВОРУЧКО, художник:
– У школу ходив у селі Стара Жучка. Це було вже давненько, 1949 року. Знаю, що школа знаходилася дуже далеко. Але автобуси тоді в напрямку школи не їхали. Тому йшов разом із мамою пішки через якесь болото. Також пригадую, що перед Першим вересня у першому класі мама придбала мені нове вбрання – кашкет та штани.
Василь ДАНИЛЮК, заслужений артист України:
– У перший клас ішов 1977 року в Розтоківську школу Путильського району. Вже пройшло багато років, але, пригадую, мама нарвала мені багато гладіолусів з грядки і зробила букет для першої вчительки. До школи на перший дзвінок мене проводжали старші сестри Наталія і Віра.
Влад ЯВНИЙ, володар титулу "Містер України-2012":
– Під час першого дзвінка у першому класі дуже переживав, бо був гладким. Через це мав комплекси. Пригадую, одягнувся тоді в гарний костюм із метеликом. До школи мене повела мама. Я ніс великий букет червоних троянд для першої вчительки. Пригадую, за партою зі мною тоді посадили найгарнішу дівчинку. Це мені дуже сподобалося.
molbuk.ua поцікавився, чи пам’ятають відомі та успішні буковинці свято першого дзвінка в першому класі і яким воно було для кожного з них.
Лілія САНДУЛЕСА, народна артистка України:
– Серед однокласників я була наймолодшою, бо пішла у школу шестирічною. Всім іншим моїм однокласникам тоді було по сім-вісім років. На той час, коли йшла до школи, мене вважали замалою і в перший клас не приймали. Але мама домовилася з директором, щоб мене взяли у школу, бо я проходу всім вдома не давала (сміється, – авт.). Початкову школу відвідувала в селі Маршинці Новоселицького району. Тоді святкування першого дзвоника, як такого, не було. Пригадую, я просто прийшла в клас гарно одягнена, і почалися уроки.
Степан МЕЛЬНИЧУК, ректор ЧНУ імені Ю. Федьковича:
– Йшов до першого класу в початковій школі села Топорівці Новоселицького району 1954 року. Це було ще минулого тисячоліття (усміхається, – авт.). Першого разу мене повела до школи мама, потім ходив сам (сміється, – авт.). Добре пригадати всі моменти не можу. Краще пам’ятаю свій випускний 1965 року. Хоча це теж було надто давно, щоб пригадати подробиці.
Вадим ЗАЯЦЬ, головний тренер команди "Буковина":
– Перший дзвінок у першому класі був для мене справжнім святом. Пригадую, в перший клас мене вели мама та старший на один рік брат. У руках у мене був великий букет квітів для першої вчительки. Пригадую, мене тоді все дуже цікавило. Дивився на старшокласників і вчителів. Ці спостереження навіяли мене на відповідальність. Саме тоді і вирішив, що добре навчатимуся.
Дмитро СІРМАН, директор департаменту ЖКГ міськради:
– Перед Першим вересня зламав руку, бо був дуже непосидючий і багато лазив по деревах. Тому в період, коли мої однокласники пішли до школи на перший дзвінок, я сидів із загіпсованою рукою в лікарні (усміхається, – авт.). А вчитися до школи прийшов уже пізніше.
Іво БОБУЛ, народний артист України:
– Це було 1961 року. У перший клас ішов у селі Порубне. Тоді, пригадую, взяв із собою до школи молодшого брата й улюбленого собаку. Не хотів їх залишати вдома без догляду, бо дуже любив.
Орест КРИВОРУЧКО, художник:
– У школу ходив у селі Стара Жучка. Це було вже давненько, 1949 року. Знаю, що школа знаходилася дуже далеко. Але автобуси тоді в напрямку школи не їхали. Тому йшов разом із мамою пішки через якесь болото. Також пригадую, що перед Першим вересня у першому класі мама придбала мені нове вбрання – кашкет та штани.
Василь ДАНИЛЮК, заслужений артист України:
– У перший клас ішов 1977 року в Розтоківську школу Путильського району. Вже пройшло багато років, але, пригадую, мама нарвала мені багато гладіолусів з грядки і зробила букет для першої вчительки. До школи на перший дзвінок мене проводжали старші сестри Наталія і Віра.
Влад ЯВНИЙ, володар титулу "Містер України-2012":
– Під час першого дзвінка у першому класі дуже переживав, бо був гладким. Через це мав комплекси. Пригадую, одягнувся тоді в гарний костюм із метеликом. До школи мене повела мама. Я ніс великий букет червоних троянд для першої вчительки. Пригадую, за партою зі мною тоді посадили найгарнішу дівчинку. Це мені дуже сподобалося.
Повернутися назад