На фото: Іван Цап
У селі Романківці Сокирянщинького району Чернівецької області дворічний хлопчик впав до криниці. Назар пішов на дно і майже п’ять хвилин пробув у крижаній воді. Врятував дитину 25-річний односельчанин, який працює на пилорамі Іван ЦАП. Чоловік кинувся до криниці та витягнув дитину.
– Того дня приблизно о п’ятій вечора ми з дружиною поверталися з городу, – розповідає Іван. – Коли проходили через центр, до нас підбігла бабуся і почала кричати, що дитина впала в криницю. Побігла до криниці. Я побіг за нею. Заглянув у криницю, але дитини там видно не було. Тільки дерев’яна кришка від колодязя плавала. Я роззувся, схопився, спустив ланцюг із відром, і, схопившись за нього, з’їхав вниз, спираючись ногами у стінки колодязя. Страшенно пекли ноги, шкарпетки стер. Тільки гумки зверху залишилися, – сміється чоловік.
Іван каже, що коли занурився у крижану воду, дитину там намацати не міг.
– Почав водити руками, намагаючись намацати дитину, – продовжує Іван. – Та її там не було. Криниця глибока – понад 10 метрів. Раптом відчув ногою щось м’яке. Занурився глибше і підняв ногою. То був Назар. Він уже пішов на дно. Я трусив його, пробував масажувати грудну клітку, але він не подавав ознак життя. У криниці це робити було важко, бо я тримався за ланцюг однією рукою. Тоді поклав хлопчика у відро, а Таня, моя дружина, почала крутити корбу, піднімаючи його на поверхню. Потім скинула мені відро з ланцюгом, і я виліз.
Вилізши на поверхню, почав робити дитині штучне дихання та масаж серця. Жінка побігла "швидку" викликати. Хлопчик отямився.
За підрахунками Івана та бабусі Назара, дитина пробула у воді майже п’ять хвилин. Іван каже, що надавати першу допомогу йому ніколи не доводилося.
– Та я нічого до медицини не маю, – зізнається чоловік. – Згадав, що у школі колись нам розказували, що якщо людину із води дістали, треба робити їй штучне дихання і масаж серця. Так і зробив...
"Швидка" доправила хлопчика до реанімації райлікарні з переохолодженням та у шовковому стані.
Лікарі не можуть пригадати подібного випадку. Кажуть, що велике щастя, що дитина вижила.
– Такі випадки поодинокі, – каже головний лікар Сокирянської районної лікарні Микола МІСЮРКО. – Дякувати Богові, хлопчик живий. На тілі є незначні забої, але, на щастя, серйозних пошкоджень він не отримав. Усі спрацювали дуже добре: і Ваня, і медики Романківецького пункту швидкої. Нині маленький Назар поправляється. Його перевели з реанімації до відділення дитячої травматології. Він проходить профілактичне лікування антибіотиками. Від хлопчика не відходить мама. За кілька днів ми випишемо його.
Як дворічній дитині вдалося залізти до колодязя, який зверху був накритий кришкою, ні Іванові, ні бабусі Назарка невтямки.
– А як він туди заліз?.. Дитина – тільки й встигай за ними дивитися...
Іван і сам має доньку Христину. Їй два з половиною роки. Іван Цап каже, що батьки дитини "не при собі". Мама постійно в лікарні з хлопчиком. А батько при зустрічі, ледь стримуючи сльози, сказав "Спасибі".
