Селяни збільшують посіви кукурудзи, ріпаку і сої

– Цього сезону господарства області посіяли озимі зернові культури на минулорічному рівні – 40 тисяч гектарів, – розповів "МБ" заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку ОДА Петро ПЕРНАЙ. – Що ж до оранки на зяб, вже виорано 90 тисяч гектарів зі 129. Тобто ще декілька днів – і завершимо. Наразі цілковито впорався з оранкою лише Глибоцький район.
Як каже Петро Федорович, у посівах культур відбулися деякі структурні зміни. Так, збільшено зернову групу – на 38 тисяч гектарів, а загальний її клин становитиме 157 тисяч гектарів. Йдеться, зокрема, про вирощування кукурудзи, зерно якої використовуватиметься для виробництва біоетанолу на заводі, що будується в
Чернівцях. Кошти у вирощування кукурудзи вкладатиме великий інвестор з Дніпропетровщини, який орендуватиме землю в декількох районах Буковини, зокрема на Новоселиччині.
Також більше матимемо сої – 18 тисяч гектарів, що на чотири тисячі більше, ніж минулого сезону.
На 5000 гектарів збільшився і клин ріпаку, тобто вдвічі більше, ніж торік. Відрадно, що трохи збільшиться й площа цукрових буряків – на тисячу гектарів – і становитиме 5500 гектарів. Це мізер, звичайно, але нікуди не дінешся – області доведено певні ліміти щодо вирощування цієї культури.
Зважаючи на попередні заяви столичних чиновників, аграрники отримають і відповідну матеріальну підтримку для вирощування озимини, але тільки продовольчої групи (сюди не зарахували кукурудзу та ячмінь). За кожен засіяний гектар озимих зернових культур держава виплачуватиме по 140 гривень дотації, що на 40 гривень більше, ніж торік. Гроші невеликі, якщо врахувати ті затрати, які аграрні підприємства вкладають в обробіток землі, і низькі ціни на сільгосппродукцію.
У кожному районі області нині перебувають у більш-менш доброму фінансовому становищі лише два-три господарства. Інші ж змушені брати банківські кредити чи поліпшувати ситуацію за рахунок тваринництва. А дехто притримує зерно, сподіваючись, що навесні на нього зростуть ціни. Однак
більшість господарств змушена продавати збіжжя вже зараз, адже немає коштів на придбання пального, яке дорожчає щодня. Крім цього, треба розрахуватися натуроплатою і з пайовиками за орендовану землю.
– Головне, щоби селянинові ніхто не заважав працювати, – вважає керівник агрофірми "Оршівська" на Кіцманщині Микола ЧЕРЕДАРИК. – А ще не можна господарювати по-старому: потрібно запроваджувати нові технології обробітку землі й сподіватися на власні сили.Тоді й земля не простоюватиме.