“Мій дід схвалив би мою позицію” - Бурбак

Голова облорганізації “Фронт змін", депутат облради Максим Бурбак вважає правильною свою позицію щодо реорганізації комунальних книгарень у Чернівцях.

- Я впевнений, що мій дід, як і дід Михайла Павлюка, схвально в віднеслися до нашої позиції, а позиція в тому, що чіпати ці книгарні не варто, - сказав М.Бурбак на прес-конференції. - Треба спочатку показати бізнес-план реорганізації, щось відкрити. Чому при реорганізації влада взялася лише за обласний центр? Чи буде відкривати книгарні в райцентрах - Заставні, Кіцмані, Кельменцях? А вони запропонували ухвалити рішення, а далі побачимо. Але після 28 жовтня цієї влади тут не буде, бо вони з тріском програють вибори.
У питанні книгарень, як у випадку з мовою у Верховній Раді, вони наражаються на народний протест. На жаль, у Чернівецькій обласні раді ми бачимо відображення процесів, які відбуваються у парламенті. Тупо йдуть, як бульдозер, пропихують свої рішення. Але це на користь державі не йде.

Натомість Максим Бурбак має намір оприлюднити прізвища депутатів, які, за його словами, проголосували за закриття книгарень.

Нагадаємо, перший заступник губернатора Георгій Галиць на своїй сторінці у Facebook засудив депутатів, які, на його думку, висловилися проти збереження та розширення мережі книготоргівлі у Чернівецькій області.

Довідка

Микола Бурбак (1911-1988) народився в м. Одеса в сім'ї військовослужбовця. Закінчив Одеський інженерно-меліоративний інститут, Чернівецький державний університет ім. Ю.Федьковича. Член Спілки письменників СРСР з 1957 р.
Працював трактористом, шахтарем, будівельником, бригадиром на одному із заводів Донецька, учителем, літпрацівником одеської газети "Чорноморська комуна", також на комсомольській, партійній роботі. У 1945 р. переїздить у Чернівці і його затверджують заступником редактора обласної газети "Радянська Буковина", відтак він - кореспондент республіканської газети "Сільські вісті" по Чернівецькій області. У 1965-1967 рр. М.Бурбак - директор Чернівецького клубу письменників, з 1967 по 1974 рр. - відповідальний секретар, заступник відповідального секретаря Чернівецької обласної організації Спілки письменників України. В 1952 р. вийшла друком у видавництві "Радянський письменик" у Києві його художньо-документальна книга "Щастя Марії Микитей". Відтак вийшли книги "Сестри" (Львів, 1959), "Подарунок Джона Ріда" (Ужгород, 1966), "Крила фламінго" (Ужгород, 1969), "За Прутом, у Садгорі" (у співавторстві з X.Меламудом; Станіслав, 1960).
Працював над документальною художньо-публіцистичною повістю про будівельників Дністровської ГЕС, публікував окремі розділи в періодиці. Понад 16 років був членом редколегії літературного журналу "Жовтень" у Львові, брав активну участь у виданні літературно-мистецького альманаху "Радянська Буковина", який почав виходити у Чернівцях з 1954 р. Лауреат обласної премії в галузі літератури і мистецтва імені Героя Радянського Союзу Кузьми Галкіна.
Помер 2 липня 1988 р., похований у Чернівцях.