З початком повномасштабного вторгнення волонтерський рух в Україні отримав новий поштовх, захоплюючи різні сфери життя, зокрема культуру. Дмитро Павлюк, керівник Центру культури і дозвілля ЧНУ, розповідає, як традиційні мистецькі заходи перетворилися на волонтерські ініціативи з унікальним способом для допомоги армії.
Шлях до волонтерства
Як розпочали роботу волонтера і які саме основні завдання виконуєте як волонтер?
– "Не можу сказати, що волонтерство – це робота. Це радше покликання, внутрішня потреба допомагати. В Україні воно завжди мало особливий характер – це більше ніж організовані структури чи фонди, це спосіб життя. Перші кроки в цьому напрямку я зробив ще у 2014 році, коли разом зі студентами організовував благодійні концерти та збори на підтримку ЗСУ. Проте тоді це відбувалося у значно менших масштабах. Люди звикли, і до 2018 року активність дещо знизилася. Проте 2022 рік змінив усе. Я зрозумів, що можна використати нашу культурну діяльність як інструмент допомоги армії – кожен захід став ще й волонтерською акцією. Відтоді без скриньки не минув жоден концерт чи подія."
Що змінилось особисто для вас з того часу, як розпочати волонтерську діяльність, безпосередньо з початку війни?
– "Війна зробила волонтерську роботу ще більш нагальною. Однозначно познайомився з багатьма військовими, вивчив назви бригад – хто і чим займається, дізнався, які моделі дронів та тепловізорів потрібні, як відрізняються ціни на авто. Раніше навіть уявити не міг, що буду розбиратися в такому."
Чи маєте групу однодумців, що стосується досвіду з іншими волонтерськими організаціями?
– "Ми співпрацюємо з багатьма волонтерськими штабами: 'Захист України', 'Добротворець', з “Резиденцією молоді”, “Гончаренко Центр”, молодіжними організаціями міста. Але взаємодіємо безпосередньо і з військовими. Ніхто краще за них не знає, що справді необхідно. Саме вони повідомляють, чого бракує на фронті, і ми працюємо над тим, щоб ці потреби закрити."
Чи можуть волонтери перекривати усі потреби військових, особливо в зимовий період, за несприятливих умов?
– "Зараз волонтери дуже важливі аби закривати, так скажемо, не основні потреби, а додаткові. Волонтери не можуть замінити державу, але вони критично важливі для швидкого реагування та забезпечення воїнів необхідним У період з лютого 2022-го року донині, можна перелічити, що було закуплено: машини, тепловізори, дрони, генератора, еко-фло."
Чи можливо до вас були звернення місцевих людей, які опинились в зоні бойових дій?
– "Наші збори, Центру культури і дозвілля, орієнтовані більше на ЗСУ. Але тим не менше, студенти влаштовували різні заходи для дітей внутрішньо-переміщених осіб, де ставали аніматорами, проводили різні веселі старти, ігри, малювання, в силу того, що могли."
Історії, які змінюють життя
Чи можливо є приклад, де саме ваша робота чи разом з кимось врятувала життя?
– "Одразу згадується, спільно з Департаментом соціальної політики Чернівецької міської ради минулого року, було зібрано на квадроцикл для нашого чернівчанина, який зараз на передовій. Він став дійсно дуже корисним, так як вивіз не одного пораненого. Насправді, якась невелика сума, на що витрачаємо кожен день, якийсь смаколик чи кава, може допомогти комусь і врятувати життя."
Збори
На вашу думку, які зміни або покращення могли б зробити волонтерську діяльність більш ефективною?
– "На нашому рівні значних перепон немає, але на загальнодержавному рівні варто зменшити бюрократію та підтримувати волонтерські фонди, а не демотивувати їх. Адже волонтерство – це не лише про тих, хто організовує збори, а й про кожного, хто вносить свій вклад. Навіть якщо людина не може задонатити, вона може плести сітки чи виготовляти окопні свічки – і це теж величезна допомога."
Що є найважливішим для тих, хто хоче розпочати, але не знає з чого?
"Головне – знайти своє місце. Почати можна з найменшого: спекти пироги й віднести в госпіталь, організувати збір разом із друзями, приєднатися до вже існуючих ініціатив. Волонтерство – це не про великі гроші чи великі фонди, це про людей, які об’єднуються, щоб разом зробити більше. Часто можуть писати: я шию шопери, малюю картини, створюю свічки і готовий віддати на аукціон. Таким чином, знаємо, що людина доклала зусиль, коштів, щоб створити якийсь виріб. А такою людиною, яка приносить користь, може стати кожен з нас..
Авторка: Людмила Кушнір
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
