У Чернівцях провели дводенний тренінг з діджиталу кейс-менеджменту для фахівців соціальної роботи.
Ініціатива реалізується в межах проєкту "Фасилітація деінституціалізації у Чернівецькій області", який імплементується "СОС Дитячі Містечка", пише molbuk.ua
Чернівецька область – серед перших в Україні, хто впроваджує цифрові технології у соцроботу.
Особливості діджиталізації у соціальній роботі
Єдина база даних – вся інформація про клієнтів соцслужб зберігається в одному місці. Це зменшує ризик втрати документів і спрощує доступ до даних.
Швидкий пошук інформації – соціальні працівники можуть легко знайти потрібні дані за ідентифікаційним кодом або ім’ям особи.
Автоматизація процесів – не потрібно збирати паперові довідки, ставити печатки та підписи, адже всі документи зберігаються в електронному вигляді.
Обмін інформацією між державними установами – соціальні служби можуть швидко отримувати дані з податкової, пенсійного фонду, Мінекономіки та МОЗ.
Зручність оновлення даних – якщо людина вже перебуває на обліку, працівникам не потрібно заповнювати нові документи, а лише перевіряти та оновлювати інформацію.
Прозорість та контроль – цифрова система дозволяє уникати бюрократії та забезпечує контроль за наданням соцпослуг.
Упродовж тренінгу фахівці із соціальної роботи не тільки слухали, а й відпрацьовували здобуті знання на практиці.
За словами фахівчині з навчання проєктного офісу Мінсоцполітики України Катерини Коцюбівської, диджиталізація у соціальній роботі набагато спрощує життя для працівників. Адже наявна єдина база у якій зберігається вся інформація по кожній особі, яка перебуває на обліку.
"Дуже важко людям зараз перейти до цифрових технологій. Особливо це важко в соціальній сфері, тому що сфера багатогранна і є дуже багато аспектів. Такий тренінг для користувачів, для працівників соціальної сфери, він дуже важливий, тому що він допоможе людям розібратися з чим вони будуть працювати, і чому саме це полегшить їхню роботу. Вже сьогодні працюють обміни з іншими системами. Це податкова служба, пенсійний фонд, Міністерство економіки та Міністерство охорони здоров'я. І коли ми маємо хоча б навіть прізвище ім'я по батькові людини, ми можемо отримати дані по цій людині з усіх цих систем обміну. Дані по особі найкраще шукати за індикаційним кодом. Якщо його немає, тоді вже інформацію у системі можна шукати за прізвищем та ім'ям.
У системі є всі дані до прикладу, чи може людина отримати безкоштовну послугу, чи вона може на диференційній оплаті, чи є якісь умови для отримання послуги, чи має людина право на соціальну послугу, чи має людина право на отримання допоміжних засобів реабілітації. Це все це з’являється у системі. Ні людині, ні працівнику соціальної служби не потрібно шукати документи, витяги, ставити печатки, вимагати з людей підписи. Воно все відображується в системі.
І якщо людина перебуває на обліку в соціальній службі вже багато часу, наприклад, ви призначаєте послугу довгострокову або ж по життєву, такі справи потребують періодичного перегляду. В паперовому варіанті такий періодичний перегляд, він потребує нових паперів, нових заповнень, нових підписів. В системі все, що вже є по цій людині, вся інформація вона зберігається. Потрібно тільки її перевірити, чи інформація відповідає дійсності, чи можливо, щось змінилося, потрібно щось невеличке додати", - розповіла К. Коцюбівська.
За словами координаторки проєкту "Фасилітація деінституціалізації у Чернівецькій області", який реалізується "СОС Дитячі Містечка", Ярослави Куштан, проєкт приділяє велику увагу розвитку соціальних послуг у громадах області.
"Одне із найважливіших питань на яке ми звертаємо особливу увагу - це диджиталізація. Тому у рамках проєкту ми організували тренінг для фахівців із соціальної роботи із громад Чернівецької області", - розповіла Ярослава Куштан.
Авторка: Людмила Кушнір
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
