«Наш обов’язок – просувати українську літературу»: інтерв’ю з бренд-менеджеркою Катериною Антоненко

15 червня книгарня "Vivat" відчинила свої двері читачам у Чернівцях. Про розширення книгарні в період повномасштабного вторгнення, книжки російською, заходи для читачів та популярні жанри сьогодення – в інтерв’ю з бренд-менеджеркою книгарні Катериною Антоненко.



- Яким для книгарні був початок повномасштабного вторгнення?
- Наша книгарня, як і весь холдинг родом з Харкова. Першим, про що ми подумали, було забезпечення безпеки співробітників. Компанія могла забезпечити місця роботи в будь-якому іншому місці. Однак зіштовхнулися з неочікуваним — більшість харківців, включно з нашими працівниками, не планували залишати місто. Наша друкарня продовжує працювати, редакторський склад і керівництво залишаються в Харкові, а офіс не переїжджав, оскільки більшість колег вирішили залишитися і продовжувати працювати на своїх місцях.
Попри складнощі, ми отримали колосальну підтримку від харківців. Хоча в місті значно поменшало людей, особливо дітей, і це видно по продажах дитячої літератури, інтерес до книжкових і літературних подій залишається високим. Наші заходи регулярно збирають повні зали, що свідчить про важливість культури та літератури, навіть у найважчі часи.

- За останні кілька років ваші книгарні почали відкриватись і в інших містах. Що мотивує в період нестабільності розширюватись далі?
- Станом на сьогодні наша мережа налічує 10 книгарень по всій Україні: дві в Києві, дві в Харкові, дві в Івано-Франківську та по одній у Вінниці, Чернівцях, Луцьку та Львові. Що нас мотивує? Перш за все - це потреба людей в українській книзі. Після початку повномасштабного вторгнення попит на українські видання зріс, що було приємною несподіванкою. Звісно, не всі книгарні змогли витримати цей період: деякі втратили позиції, а деякі, навпаки, зміцнилися. Особливо помітно, що багато людей відмовилися від російських книг на користь українських і ми дуже раді бути частиною цього процесу.
Ще однією важливою причиною є популяризація української книги. Попри прогрес, відсоток людей, які читають російською, все ще залишається високим. Ми вважаємо своїм обов’язком просувати українську літературу, знайомити аудиторію з новими авторами, жанрами і показувати, що вибір українських книг значно ширший та якісніший. Часто до нас приходять люди, які кажуть: "Я не читаю, але хочу почати". Це надихає нашу команду допомагати кожному знайти свою книжку і стати частиною літературного світу.
В умовах, коли російський книжковий продукт поступово витісняється з ринку, українські книги отримують шанс на стрімкий розвиток. Ця ніша ще далека від насичення і має великий потенціал.

- Російськомовна література: яка ситуація зараз?
- Знайти російськомовну книгу в книгарнях неможливо, оскільки це не відповідає нашим цінностям і позиції. Кожна книгарня, яка поділяє її і розуміє, що має змогу працювати лише завдяки нашим Збройним силам, не пропонує таких книжок. Наразі російськомовну літературу можна знайти, хіба що на барахолках.

До нас звернулось ГО "Гуркіт" із пропозицією збирати книги російською мовою та кошти від перероблення передавати на збір для підрозділу ППО "Центр". Збір книг почався ще в січні, за цей час вдалося зібрати 110 тонн літератури, за які отримали 460 тисяч гривень. Люди приносили свої домашні бібліотеки. Особливо зворушило, коли навіть старше покоління, яке виросло на російській класиці, відмовлялося від цих книг і приходило за новими українськими. Зараз ця ініціатива тимчасово припинена. Вона була досить виснажливою для наших консультантів: доводилось постійно переносити книги на склад, а обсяги були значними. Поки що таких зборів немає, але ми вдячні всім, хто долучився.

- Чи шукають люди ще російську книгу і яка реакція працівників на такий запит?
- Так, люди досі звертаються з проханнями знайти російськомовні книги. Вони часто щиро дивуються, чому їх немає в наявності. Зазвичай це старше покоління — бабусі й дідусі, але трапляються й жінки віком від 25 років, які шукають романи російською. Часто люди шукають світову класику, яка досі не була перекладена українською, а раніше виходила російською мовою. Наразі українські видавництва працюють над тим, щоб задовольнити потребу читача в цьому жанрі.

- Які жанри зараз є найзатребуванішими? Чи збільшилась кількість книг на військову тематику?
- Останнім часом дедалі більшої популярності набувають трилери. Люди хочуть відволіктися та відчути іншу реальність і цей жанр стає особливо затребуваним.

Кількість книг про війну значно зросла. Причин цьому декілька. По-перше, автори все частіше пишуть про свою реальність. Вони описують події, що відбуваються довкола і це не обов’язково репортаж чи журналістика. Це можуть бути драми, або художня література, дія яких розгортається на тлі війни, починаючи ще з 2014 року, а не лише з початку повномасштабного вторгнення. По-друге, автори створюють таку літературу, щоб вивільнити свої емоції. До того ж багато книг пишуть військовослужбовці. Ми підтримуємо видання таких книг, адже це важливо — зберегти пам’ять і задокументувати реальність. Серед виданих робіт багато есеїстики, репортажів та інтерв’ю, що дає змогу читачам глибше зрозуміти ситуацію.

Цільова аудиторія таких книг поступово змінюється. На початку повномасштабного вторгнення їх купували представники різних вікових груп, адже всі прагнули дізнатися більше про Україну та події навколо. Сьогодні основними читачами є люди віком 40+. Водночас серед молоді теж є зацікавлення, адже вони відчувають важливість цієї тематики для суспільства. Молоді читачі часто купують книги про війну, щоб підтримати авторів і видавництва, а також щоб краще зрозуміти ситуацію.

- "Vivat" відомий своїми заходами для читачів, як з’являються ідеї та які особисто Вам запам’ятались найбільше?
Основна мета таких заходів — просувати ідею книги за межами "книжкової бульбашки", створювати простір для спілкування однодумців і відпочинку. Це більше про створення спільноти, ніж про продажі. Ми хочемо, щоб люди асоціювали приємний час із книжками та книгарнею. Саме тому ми організовуємо книжкові клуби й буккросинг — обмін книгами між собою. Доєднатися до наших заходів можна через соціальні мережі, зокрема в Instagram та Telegram.

Одним із найбільш пам’ятних заходів стала подія у Вінниці за участі Василя Байдака та Ростислава Темкова. Вони провели розмову про гумор в українській літературі та його вплив на становлення сучасного гумору і коміків. Це була унікальна ідея — поєднати коміка і літературознавця, яка знайшла великий відгук у слухачів. Ще один захід, що викликав безліч позитивних емоцій, — презентація серії класики "Маніпулянтка" Івана Франка. Модератором був Богдан Тихолоз, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. Він зумів відкрити для аудиторії унікальний погляд на "класиків", як на звичайних людей із багатогранними життєвими історіями.

- Чи проходять у вас заходи на підтримку ЗСУ?
- Звичайно, ми активно підтримуємо Збройні сили України через організацію тематичних заходів. Насамперед це презентації книжок на військову тематику, під час яких ми залучаємо героїв до участі. Також ми співпрацюємо з "Культурним десантом" у межах проєкту "Книжки на фронт". Його мета — забезпечити військовослужбовців літературою. Будь-хто може принести книги в будь-яку книгарню й передати їх для наших хлопців та дівчат. Важливо лише, щоб книги були легкими й невеликими за розміром.

- Цього року під час чергових обстрілів сталась трагічна подія – влучання в друкарню "Фактор-Друк". Яким ви пригадуєте цей період та чи є оновлення щодо ремонтних робіт?
- Цей період важко згадувати, адже, окрім значних матеріальних втрат, ми втратили і наших колег. Водночас підтримка людей була неймовірною. Деякі наші співробітники вирушили до Харкова, щоб допомогти й підтримати. У той час у друкарні готувалися новинки для наших книгарень. Росіяни чітко усвідомлювали, що вони роблять і цей удар не був випадковим. Попри все, ми продовжуємо працювати. Держава, на жаль, не змогла надати допомогу у відновленні друкарні, адже на той момент не існувало інструкцій для таких ситуацій. Проте до відновлення долучився американський фонд Говарда Баффета і роботи вже тривають. Поки що книгарня "Vivat" друкує книги на інших друкарнях, але ми сподіваємося на повернення до роботи на нашій власній друкарні "Фактор-Друк".

- Чому культура важлива під час війни і яке значення має література?
- Доки існує культура — існує нація. Це про нашу мову, наше бачення світу, нашу ідентичність. Хочеться, щоб українці були освіченою, доброю, вихованою та сильною нацією. Адже, культура також формує суспільство. Без культури я не уявляю світу.
Література має особливе значення. Вона несе інформацію, відкриває нові перспективи й допомагає людям усвідомити реальність. На жаль, досі є люди, які не до кінця розуміють події, що відбуваються навколо. Саме література може стати для них провідником у цій реальності.

- Ви згадали про те, що багато людей лише починають активно читати, яку пораду дасте початківцям? Як прийти до свого жанру?
- Це моя улюблена тема! Щоб почати читати, спершу варто звернути увагу на те, які фільми або мультфільми людина дивиться. Часто ті, хто не читають, багато дивляться і це може стати відправною точкою. Підхід простий: потрібно відштовхуватись від улюбленого жанру, шукаючи схожі твори. Багато культових фільмів знято на основі книг, тому почати можна саме з таких історій. Це дозволить поступово увійти у світ літератури.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram