Ярослава КУЛІЧЕНКО народилася в місті Сімферополь. У 2014 році, коли російські війська окупували Крим, тоді ще школярка Ярослава разом із своїми батьками переїхала до Одеси. Там дівчина закінчила школу.
Про це йдеться у публікації "МБ"
Згодом Ярослава вступила до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича на спеціальність "Культурологія". Коли була на третьому курсі, розпочалася повномасштабна війна. Відтоді дівчина активно волонтерить.
Дівчинка міцно обіймала свою іграшку
– У перший день війни я зідзвонилася зі своїми друзями з Одеси. Всі були перелякані. Люди не виходили з підвалів. Хотілося якось бути корисною в ці часи. Першого дня я також отримала смс із Криму від колишніх однокласників з питанням: "Як ти?". Коли описувала все, що відбувається в Україні, то кримці не дуже вірили в це. Сидіти склавши руки я не могла. В гуртожитку моя сусідка по кімнаті запропонувала мені піти до відділення Червоного Хреста, мовляв, наші руки зайвими там точно не будуть, – згадує дівчина.
Отож у 19 років дівчина активно розпочала допомагати волонтерам Червоного Хреста: розвозила допомогу переселенцям, які мешкали в Чернівецькій області, зустрічала евакуаційні потяги в Чернівцях.
– Пригадую, як з вагонів виходило дуже багато людей. Хтось – із домашніми улюбленцями. Як правило, більшість людей мала лише одну сумку. Емоції цих людей не забуду ніколи. Хтось стояв, плачучи, і не знав, куди йти, хтось намагався поговорити. Хтось просто просив нагодувати котика. Ніколи не забуду одну жінку з дитиною на руках. Вона на хвилинку поставила дівчинку на землю, щоби дістати телефон. Дівчинка стояла в натовпі й міцно-міцно обіймала свою іграшку. На той момент людям треба було все. Пам’ятаю таких, які приїжджали лише з одним рюкзаком. Ми активно возили в громади ковдри, одяг, медикаменти, продукти, засоби гігієни. Люди, які втратили все, щиро нам дякували, – пригадує Ярослава.
Травми війни складно забути
Волонтерка каже, що за роки війни потреби людей майже не змінилися.
– Надалі треба продукти, засоби гігієни. Ми підтримуємо тісний зв’язок із тими, хто приїхав в область 2022 року. Чимало з них уже стали на ноги: влаштувалися на роботу, почали заробляти. Проте травми війни їм дуже складно забути. Вони приходять на психологічні тренінги, які ми влаштовуємо, намагаються розказати про те, що їх болить. Червоний Хрест завжди відкритий для допомоги. Ми намагаємося допомогти всім. Через складну ситуацію в Україні зараз також є хвиля переселенців. Тепер вони кажуть, що виїжджають більш зібрано. Знають, що брати із собою, – каже Ярослава.
Дівчині дуже подобається волонтерити. Її тішить думка, що вона допомагає людям.
Якщо ви потребуєте допомоги, то можете звернутися на гарячу лінію Червоного Хреста: 0 800 332 656
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
