Артур-Маріан Бош - німецький письменник, перекладач, педагог, родом із Чернівців. Він зробив багато для культурного розвитку краю, де народився, та перекладав твори українських письменників, зокрема Тараса Шевченка. Історію його життя підготувала Леся Щербанюк, яка опублікована на сайті муніципальної бібліотеки ім. Анатолія Добрянського.
Він народився 24 жовтня 1884 року в нашому місті в родині інженера. Батько помер в молодому віці і хлопчик залишився з мамою Кароліною, як свідчать адресні книги, вдові по інженеру (ingenieurswitwe). Спочатку вони проживали на вулиці Турецькій, 18. Очевидно, що батько залишив певні заощадження і мама намагалася вивести свого здібного до науки хлопчика в люди. Спочатку Артур-Маріан навчався в найпрестижнішій Першій цісарсько-королівській гімназії (нині ліцей № 22 ім. А. Кохановського по вулиці М. Емінеску). По її закінченню юнак навчався на природничому факультеті Чернівецького університету. Нагадаємо, що і гімназія і університет тоді були платними.
Згодом родина переселилася на вулицю Siebendurgerstrabe, 43 (нині Головна, 117). Очевидно, мама відійшла у вічність тут, бо в 1909 вона ще проживала за згаданою адресою, а вже в наступному переписі за 1914 рік зазначено, що за цією адресою проживав тільки Бош Артур-Маріан як суплент, тобто помічник вчителя. Очевидно, він успішно склав екзамени на звання вчителя, бо як свідчать біографічні дані, пізніше працював вчителем природничих наук в тій же німецькомовній гімназії. То було дуже непросто, адже до вчителів був високий рівень вимог.
На прикладі Артура-Маріана Боша чернівчани підростали і виховувались на добрій європейській літературі та великій кількості вартісної періодики. Будучи молодим юнаком, він брав активну участь у роботі німецьких культурно-освітніх товариств, був членом комітету Німецької християнської спілки на Буковині. Багато молодих чернівчан мали потребу писати поезію, дописувати в місцеві часописи. Тому-то й Артур-Маріан Бош, окрім основної праці, друкувався в буковинських періодичних виданнях. Виступав з ліричними віршами в чернівецьких газетах і календарях німецькою мовою.
Літературознавці відкрили його поезії на сторінках "Щоденної газети" ("Tageszeitung") та "Німецького календаря для Буковини" ("Deutscher Kalender fur die Bukowina"); "Букові листки: Альманах німецьких літературних устремлінь у Буковині" ("Buchenblätte: Jahrbuch für deutsche Literaturbestrebungen in der Bukowina"), які друкувались в міжвоєнний період, впродовж 1920-1932 років. Пізніше були передруковані його поезії в збірнику "Німецькомовна поезія Буковини" ("Bukowiner deutsches Dichterbuch", Штутгарт, 1939) у розділі "Буковинські сучасні письменники" ("Bukowiner Schrifttum der Yegenwart").
Водночас він перекладав на німецьку поезії Михая Емінеску, зокрема поезії "Чому не йдеш?", "Зоря" та інші. Очевидно, на сторінках як місцевої, так і віденської преси в міжвоєнний період ретельні дослідники можуть знайти ще нові поезії та переклади авторства Артура-Маріана Боша.
Він назавжди залишив по собі добру пам'ять насамперед як перекладач, зокрема творів Тараса Шевченка на німецьку мову. Перші його переклади творів Шевченка з’явилися в 1913 році. Зараз вже важко сказати під чиїм впливом він взявся перекладати твори українського Кобзаря, але про те, що він це робив дуже ретельно і професійно свідчить хоча б той факт, що всі без винятку публікації та енциклопедичні видання не обходять увагою переклади Артура-Маріана Боша. Це було напередодні 100 ювілею Тараса Шевченка і вся українська спільнота і не тільки, готувалася відзначити достойно цей ювілей. Аби наблизити творчість українського поета до європейського читача, потрібно було перекласти його твори німецькою, яка на той час була найбільш поширена.
Так, перші переклади з’явилися в ювілейному шевченківському номері № 3-4 за 1914 рік віденського журналу "Український огляд" ("Ukrainische Rundschau"). Серед них "Вітер з гаєм розмовляє", "Лілея", "Іван Підкова", "Ой крикнули сірії гуси", "Хустина", "У тієї Катерини", "Заповіт", п’ять фрагментів з поеми "Сон" – "У всякого своя доля" та інші твори.
В тому ж році у Відні вийшов окремим виданням збірник під назвою "Тарас Шевченко – найбільший поет України". В ньому Артур-Маріан Бош опублікував дев’ять перекладів творів Т. Шевченка, серед яких – "Заповіт", "Іван Підкова", "Лілея", "Якби ви знали, паничі", "Хустина".
Маючи такий поважний доробок, Артур-Маріан Бош взяв найактивнішу участь у відзначенні 100-річчя з Дня народження Тараса Шевченка у Відні.
Деякі з перекладів Боша передруковано у книжці німецькою мовою "Вибрані вірші" Тараса Шевченка, що вийшла друком у 1939 році у Києві. Згодом окремі з цих перекладів були передруковані в інших виданнях творів Тараса Шевченка. Серед них: "Тарас Шевченко. Шевченко в чужих мовах" (т. 15, Варшава, 1938); ("Тарас Шевченко: Вибрані вірші" ("Taras Schewtschenko: Ausgewählte Gedichte", К., 1939); "Тарас Шевченко: Поеми. Поезії. Вірші" ("Taras Shevchenko: Poems. Poesiés. Gedichte", Мюнхен, 1961); "Тарас Шевченко: Його життя і творчість" ("Taras Ševčenko: Sein Leben und sein Werk", Вісбаден, 1965).
Отже, всі видання, в яких ведеться мова про переклад творів Кобзаря на німецьку мову, не обходять увагою переклад чернівчанина. До того ж оцінюють його переклади на дуже високому рівні. Ось яку оцінку його перекладам подає науковиця Ярослава Погребенник в 1 томі шевченківської енциклопедії яку підготували НАН України та Інститут літератури ім. Т. Шевченка у 2012 до 200-го ювілею з Дня народження українського поета:
"Переклади Боша передають сутність поезії Шевченка, її ідейне багатство, образність, емоційність та загальне звучання оригіналу. Він вдало поєднує точність з художністю, прагне зберегти поетичність мови Шевченка. Праця Боша є цікавим і помітним явищем історії перекладання Шевченка німецькою мовою"
Заради справедливості варто сказати, що саме на Буковині з’явився перший переклад деяких Шевченкових творів на німецьку мову австрійського літературознавця, поета і перекладача Йо́ганна Ґе́орґа Обріста у 1870 році. Пізніше перекладали його поезії буковинці Сергій Шпойнаровський та Олександр Попович. Та серед всіх цих перекладів справді гарними та майстерними вважаються саме переклади Артура Боша.
В роки Другої світової війни, впродовж 1941–1944 років Артур Бош проживав в Австрії, де викладав у гімназіях природознавчі дисципліни і навіть був шкільним інспектором Австрії.
Після війни він перебрався в німецьке містечко Штутгарт, де проживав до кінця життя. Тут же знайшов і вічний спочинок 26 грудня 1953 року.
Очевидно, він не випадково вибрав для себе це чарівне місто, розташоване на південному заході Німеччини. Воно є столицею федеральної землі Баден-Вюртемберг. Місто вражає своєю унікальною архітектурою, в якому збережені старовинні будівлі, величні церкви та елегантні житлові будинки, що створюють атмосферу історичної величі та затишку. І десь трішки воно все ж нагадувало рідні Чернівці.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
