«Науковий батько» 21 доктора наук: у Чернівцях презентували книгу про відомого вченого-фізика

У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї презентували книгу про видатного вченого-фізика Корнія Товстюка.

Про це йдеться у публікації працівників музею, повідомляє molbuk.ua

Корній Товстюк є "науковим батьком" 59 кандидатів фізико-математичних наук, а з них надалі 21 доктора наук, громадським діячем.
100 років від дня народження Корнія Товстюка виповнилося 22 березня трагічного 2022 року. Цьогоріч презентація в музеї була присвячена 20-им роковинам від дня його смерті (16 вересня 2004).



Чи могло наснитись юному Корнію, уродженцю славного приміського села Мамаївці, що його чекає довга терниста дорога до звання член-кореспондента Академії наук України?

Щедро обдарований від природи різними талантами, допитливий і кмітливий юнак значно виділявся серед однолітків глибокими знаннями в галузі "цариці наук" математики.

Наполеглива праця у 1945-1950 роках студентом фізико-математичного факультету Чернівецького державного університету дає підстави для вступу в аспірантуру цього вишу. Захист кандидатської дисертації у 1956 році та завідування кафедрою напівпровідників ЧДУ розширює горизонти наукових пошуків молодого вченого. У 1968 році Корній Денисович організовує першу в СРСР проблемну лабораторію з фізики напівпровідників.

Одним із сприятливих для розвитку на Буковині напівпровідникового матеріалознавства факторів була широка ерудиція Корнія Денисовича, який, володіючи сімома іноземними мовами, завжди слідкував за останніми науковими новинами зі світових лабораторій, що публікувалися у найпередовіших наукових виданнях.

Не деталізуючи подальший шлях науковця, досить вказати створення під керівництвом Корнія Товстюка Чернівецького відділення Інституту проблем матеріалознавства Академії наук, де закладались наукові основи нових технологій фото електроніки та мікроелектроніки.

За його ініціативи та безпосередньої участі в Чернівцях відкрито заводи "Кварц" та "Гравітон" для обслуговування оборонної промисловості СРСР. Тисячі буковинців плідно виконували держзамовлення аж до часу розпаду Радянського Союзу. Але це вже інша історія.

Ці та інші не менш вагомі досягнення різнобічно ерудованого Корнія Товстюка згадувались під час презентації збірки спогадів учнів, колег, знайомих, друзів та рідних у залі музею. Власне й назва книги неординарна: "Корній Товстюк. Про життя, його віддзеркалення в документах і спогадах, про науку і поезію, про Боротьбу з перемогами і втратами, про те що сталося, і те, що не відбулося…".

У режимі відеозв’язку спогадами про особисті зустрічі, яскраві враження, пам'ятні події поділились колеги-фізики, серед яких член-кореспондент, провідний науковий співробітник Інституту проблем матеріалознавства НАН України імені І.М. Францевича Микола Гадзира, доктор фіз.-мат. наук, проф. Інституту фізики напівпровідників імені В.Є Лашкарьова НАН України Дмитро Корбутяк, зав. лабораторії напівпровідникового матеріалознавства Чернівецького відділення ІПМ НАН України імені І.М.Францевича кандидат фіз.-мат. наук, старший науковий співробітник Орест Данилевич, історик науки, доктор фіз.-мат. наук, професор Василь Шендеровський. Останній, зокрема, наголосив, що фундатором напівпровідникового матеріалознавства в масштабі Радянського Союзу був саме Корній Товстюк та його учні.
Колишній ректор Чернівецького університету доктор фіз.-мат. наук, професор Степан Мельничук згадав чудові роки навчання в аспірантурі під керівництвом Корнія Денисовича, якого між собою вихованці з повагою називали просто "КД". Побутував навіть жартівливий вислів: "Не знаєш Товстюка натуру – не вступай в аспірантуру". Тай з відстані часу особливо високо оцінюється тепер доробок наукової школи не лише КД, а і його учнів та послідовників.

Учень та соратник Корнія Денисовича кандидат фіз.-мат. наук, старший науковий співробітник, перший заступник генерального директора ВАТ "Кварц" Василь Фотій образно показав суттєвий доробок учителя в плані власне практичної реалізації наукових досягнень колективу відділення як кінцевої мети наукових теорій та лабораторних досліджень.

Штрихи до розповіді про активну громадянську позицію патріота Корнія Товстюка у повоєнний час та напередодні здобуття Україною незалежності, а також про його роль у популяризації імен борців за свободу і незалежність України О. Ольжича, Р. Сушка, Я. Барановського додали голова ОУН Богдан Червак та голова Буковинського православного братства Василь Козьмик.

Директор наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Михайло Зушман відмітив, що дуже корисним було б ознайомлення сучасних студентів-фізиків із біографією видатного буковинського вченого. Його життєвий шлях є прикладом того, що неординарні особистості розвивають не лише свої професійні знання, а й досягають успіхів у здавалось би не дотичних до точних наук галузях. Можливо, саме захоплення Корнія Денисовича літературою, історією, поезією, українською пісенністю і сприяло його науковій продуктивності.



Презентована книга сприймається не лише як збірка особистих спогадів, а також як ілюстрація історії буковинського краю. До збору матеріалів для підготовки книги активно і плідно долучились співробітники Державного архіву Чернівецької області, зокрема тодішня завідувач відділу використання документів Марія Гуцу та Чернівецького обласного краєзнавчого музею. У книзі фігурують фотокопії раритетних документів про освіту (матрикулів) Корнія Товстюка за 1933 - 1939 роки. Toustiuc Corneliu (Товстюк Корній), за списком 550-ий учень ліцею "Арон Пумнул" (лише один із двох ідентифікованих як українець) наприкінці 1939 - 1940 навчального року опиняється на 36 місці рейтингу успішності. Ці та інші документи і особисті речі Корнія Денисовича можна відтепер побачити в музеї на стендах, підготовлених співробітниками цього закладу.

Спогади про непересічного керівника, організатора, фундатора науки і разом з тим просту людину, патріота, щиро залюбленого у рідну Буковину, яскраво доповнила Ірина Барна, літературознавиця, працівниця НТБ Національного університету "Львівська політехніка". Відома антитеза "фізики І лірики" не стосується фізика Товстюка, який був Ліриком на рівні найкращих професіоналів. Дві його збірки поезій "Марія" та "Хресна дорога" вражають як поетичною майстерністю, так і філософським осмисленням історії рідного народу та буковинського краю.

Автори: Ігор Піддубний – доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу новітньої історії краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею; Марія Унгурян – старший науковий співробітник відділу новітньої історії краю Чернівецького обласного краєзнавчого музею.