То душив ременем, а то втікав із буса… Чому виникають скандали із військкоматами у Чернівцях

Упродовж останнього місяця на Буковині сталося кілька скандалів між військовозобов’язаними й працівниками ТЦК.

Так, 24 червня, чоловік напав в авто на працівників ТЦК. У військкоматі повідомили, що чернівчанин призовного віку намагався незаконно перетнути кордон.

"Після невдалої спроби незаконного перетину кордону фігуранта затримали й передали військовослужбовцям ТЦК. Прямуючи для уточнення даних і перебуваючи на задньому сидінні службового автомобіля, він здійснив напад на військовослужбовців, завдав їм тілесні ушкодження та спробував душити водія ременем безпеки. Щоб угамувати порушника, викликали слідчо-оперативну групу, а для надання медичної допомоги постраждалим військовослужбовцям – екстрену медичну допомогу", – повідомили у ТЦК.

26 червня чоловік утік з автобуса Чернівецького обласного ТЦК під час відправлення у навчальний центр.

"Військовозобовʼязаний, якого визнала придатним до військової служби військово-лікарська комісія, намагався втекти з автобуса, який вирушав до навчального центру. Військовослужбовці ТЦК були змушені допомогти громадянину повернутися до автобуса", – йдеться в повідомленні ТЦК.

Чимало скандальних випадків фіксують і в інших регіонах.

У Чернівецькому обласному ТЦК та СП мають свою думку щодо цих інцидентів.

Тетяна ГАЙДАЩУК, речниця Чернівецького ТЦК та СП:




"Непорозумінь у військовослужбовців ТЦК та СП не виникає з громадянами, які не порушують закон. Якщо під час перевірки документів з’ясовується, що все гаразд, бесіда з військовими займає менш як хвилину. Непорозуміння, конфліктні ситуації виникають лише в тих випадках, коли йдеться про порушення закону, ухилення від військового обов’язку.

Громадяни зазвичай провокують військових на конфлікт, ображаючи, заперечуючи війну, посилаючи на фронт тощо. Говорять вони це тим, хто повернувся з війни з пораненнями. Адже сотні військових ТЦК та СП – це колишні воїни бойових частин.
Зазвичай ті фрагменти відео, що ми бачимо в мережах зі звинуваченнями ТЦК та СП, виготовляють і поширюють саме громадяни, які не бажають захищати Україну.

Такий відеоконтент активно використовує ворог, додаючи до цього брехливу інформацію. Мета – зрив мобілізації. Так, чоловіки, які не бажають боронити країну від окупантів, або їхні рідні зазвичай обходять військових стороною, тільки б їх не торкнулася війна.
До 16 липня 2024 року призовники, військовозобов’язані й резервісти повинні уточнити свої військово-облікові дані. Після вказаного терміну громадян будуть притягувати до адміністративної або кримінальної відповідальності, згідно з чинним законодавством. Нагадуємо, оновити дані можна в ТЦК та СП, ЦНАПах та за допомогою застосунку "Резерв+".

Реакція Міноборони на скандали з ТЦК

У Міністерстві оборони України визнали, що є випадки силової мобілізації представниками ТЦК, але наголошують, що йдеться про поодинокі ситуації. Все інше – це постановні відео російської пропаганди. Це сказав речник міноборони Дмитро ЛАЗУТКІН.



Він наголосив, що серед представників ТЦК – дуже багато учасників бойових дій, частина з них – з пораненнями.

"І так, маємо подекуди й випадки перевищення повноважень, кожен такий випадок розглядаємо. У будь-якому разі Міноборони не толерує перевищення повноважень представниками ТЦК та СП. Триває робота, щоб усі заходи відбувалися максимально коректно", – відповів він.

Думка адвоката Євген ФИЛИПЕЦЬ, адвокат, кандидат юридичних наук, офіцер юстиції ЗСУ (з інтерв’ю "Українській правді"):


– Єдиним законним способом запрошення до ТЦК військовозобов’язаного, який не є порушником правил військового обліку, має з собою військово-облікові документи та не перебуває у розшуку, є повістка.
"Вантаження" людей на уточнення даних представниками ТЦК – це абсолютно незаконно й не має жодного правового підґрунтя. Доставляти військовозобов’язаного до ТЦК можна лише тоді, коли він вчинив порушення правил військового обліку. Такі повноваження мають лише працівники поліції, а не ТЦК", – наголошує Є. Филипець.

Затримання людини правоохоронцями має супроводжуватися складанням протоколу. У такому випадку вона матиме доступ до правової допомоги – державного захисника або власного адвоката.

Забирати мобільний телефон під час затримання ніхто не має права, адже він є власністю людини.

"Обґрунтовують це зазвичай тим, що ТЦК нібито є режимним об’єктом, на якому не можна здійснювати фото- і відеофіксацію. Однак якщо людина нічого не фотографує і не знімає на відео, телефон має залишатися з нею. Адже це не режимно-секретний об’єкт, куди не можна заходити", – каже Є. Филипець.

Залишаючи людину без зв’язку, працівники ТЦК позбавляють її права на захист адвоката.

"Насправді це дуже велика біда, тому що порушують всю базу принципів взаємодії між людиною і державою. Без телефона людина навіть не має змоги повідомити родичів про своє місце перебування", – наголошує адвокат.

Думка політолога Ігор БУРКУТ, історик, політолог:




– В Україні розвалили систему військкоматів. Замість неї не було створено достатньо ефективної системи, що давала б змогу вести повний облік військовозобов’язаних, а за потреби проводити їх планову мобілізацію. ТЦК створені якось абсолютно непродумано, тому показують дуже низьку ефективність. Військові комісаріати за нормами повинні працювати як годинник: там є відповідні відділи, де зібрані відповідні матеріали щодо особового складу рядових, старшинському, офіцерському. Усі все знають, де, як, від кого що залежить. А тут мало того, що воно якось похапцем робилося, то ще й безперервно змінюють людей у ТЦК. З одного боку, добре, що людей із фронту скеровують сюди. Але з другого, вони ж не підготовлені для паперової роботи, а це все не так просто, як здається. От ми й бачимо ситуацію: сидить якась "шишка" в Києві, яка дає наказ по такій-то області мобілізувати до такого-то числа таку-то кількість людей. А тут людина ще не встигла зрозуміти цієї роботи, а показники має дати. Лишається вибігти на вулицю і хапати, кого попадеться. Звичайно, це викликає і соціальну напругу. І це не дає того результату, на який розраховують. Одна річ, коли людина знає, що вона буде мобілізована. Їй дають час підготуватися до цього. А потім, коли людину вже покликали до війська, її відправляють на підготовку. І лише після того, коли військовий пройде весь цей шлях, він опиняється в частині. Інша річ, коли людину схопили на вокзалі або ж на вулиці та силою привезли до навчального центру. Яка у неї може бути мотивація? Постає запитання: яка користь з такої людини в окопі? У 2022 році відсіч ворогу дала не влада, а звичайні люди, які з неймовірною мотивацією приходили до ТЦК.
Як на мене, то змінити цю систему може лише одне: коли ми матимемо справжню українську владу, яка робить все для перемоги. Водночас у країні є достатньо мобілізаційного ресурсу, щоб поповнювати армію.


Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram