Чернівчанин Віктор Винничук цього року зустрічає 50-літній ювілей із донорською ниркою
Орган йому пересадили пів року тому.
Операція з трансплантації нирки Вікторові Винничуку відбулася восьмого грудня 2022 року на базі Чернівецької обласної лікарні.
Через пів року після операції ми зустрілися з паном Віктором.
Переніс 11 операцій – У мене була вроджена вада – звуження уретри, – розповідає Віктор Винничук. – Через це мав застій сечі у нирках, деформовані сечоводи. У семимісячному віці мені зробили першу операцію на нирки. Загалом до трансплантації я переніс 11 операцій. У дитинстві права нирка працювала більш-менш нормально. Щодо лівої нирки лікарі думали: видаляти її, чи ні, адже вона була у "законсервованому" стані. Видалили ліву нирку аж у 2015 році.
Протягом життя нирки періодично нагадували про себе: з’являлася висока температура, було важко рухатися. Коли ти народився з цим, до цього звикаєш. Казали: не можна бігати, не можна стрибати, але коли ти дитина, то ти і бігаєш, і стрибаєш. Якби я дуже дослухався до всіх обмежень, то, можливо, мене вже й не було б. Адже рух для мене – це життя.
2021 року я звернувся до своєї поліклініки. У мене почали боліти ноги. Зробили аналізи – були високі креатинін та сечовина. Стало зрозуміло, що це нирки... Звернувся в обласну лікарню, у нефрологічне відділення. Лікарка сказала, що потрібно готуватися до діалізу. Я ж, який все життя жив без цього, вирішив, що потримаю дієту, "відкапаюся", і все буде добре. Та дієтами я довів себе до такого стану, що нічого уже не їв, а ще гірше – нічого не пив. Нирки не функціонували. В організмі зібралося дуже багато отруйних речовин, мозок не працював нормально. Я ніби час від часу виринав із того стану і тоді розумів, що нічого не п’ю, що потрібно рятуватися. Зателефонував знайомому лікарю, який працює у лікарні швидкої медичної допомоги. Кажу: "Щось роби". В лікарні, в реанімації, мене "відкапали", "відкололи" – і трохи відпустило. Тоді я знову прийшов в обласну лікарню у нефрологію.
Операція й ліки – безплатніВіктора почали готувати до діалізу, встановили фістулу.
– Ось, торкніться, – каже чоловік, показуючи зап’ястя. Торкаюся – відчувається вібрація. – Завдяки цій фістулі з’єднується артерія з веною, щоб кровотік був великий. Протягом року я був на діалізі. Одразу в обласній лікарні мені запропонували внести мої дані в державну систему для підбору донорської нирки. Коли ходив на діаліз, аналізи потрібно було здавати що три місяці. Почалася війна, я якось це трохи запустив. І тут раптом зателефонувала мені лікарка і сказала швидко їхати в обласну лікарню, щоб здати аналізи, тому що є нирка.
Я приїхав. Здав аналізи. Ще якийсь чоловік також здавав аналізи. Я був спокійний, думав: вже кому підійде нирка, тому й буде. Повернувся додому. Однак на всяк випадок вирішив не їсти: а що, як таки буде операція. О третій годині ночі пролунав дзвінок – приїжджайте. Страху не було. О шостій ранку мене прооперували. Все було чітко, злагоджено. Оперували лікарі зі Львова та Чернівців. Навіть доза наркозу була настільки добре підібрана, що я дуже легко від нього відійшов. Після операції в лікарні перебував два тижні: кілька днів у реанімації, а потім – в урологічному відділенні. Сильного болю. Все було спокійно і гарно. Єдине, що мені набридло стільки лежати. Операція, як і всі ліки, які отримую зараз, безплатні. Я б ніколи не заробив грошей на платну нирку!
"Почуваюся супер"Щодо самопочуття Віктор Винничук каже, що почувається "супер".
– Донорську нирку пересаджують не на місце старої нирки, а в черевну порожнину, – каже чоловік. – Тому спочатку якось незвично: ти розумієш, що там щось є, але нерви чужої нирки не відчуваєш. Потім звикаєш. Приймаю ліки довічно. Їх видають безплатно в поліклініці за місцем проживання. Щодо дієти, то не вживаю сильно солоне, гостре, алкоголь.
Якщо порівнювати життя на діалізі з донорською ниркою, то можу сказати, що з ниркою набагато краще. На діалізі потрібно дуже вважати на те, що ти споживаєш. Нирка ж "розуміє", чого і скільки можна віддати, викинути, а чого недостатньо, і потрібно повернути назад. Діаліз цього не розуміє, тому ти маєш бути дуже уважний до свого харчування. Наприклад, ти можеш з’їсти кілька черешень, калій стрибнув – вже треба таблеткою заїдати, інакше це може загрожувати життю. Ти постійно стежиш за рівнем фосфору, калію, здаєш аналізи. З ниркою від цього всього ти вільний.
Попри випробування, пан Віктор не втрачає оптимізму й іншим хворим також радить бути життєрадісними.
– Ніколи не опускайте руки! Треба, щоб у вас завжди був гарний настрій. Пригадую, мені видалили нирку, а через тиждень я вже вийшов із лікарні, сам сів за кермо і поїхав додому.Другого дня після операції встав. Потім ходив сходами лікарні вгору-вниз. А ті, хто мав таку саму операцію, падали духом, лежали й ще довго залишалися в лікарні.
Віктор зізнається, що сім’я – дружина Марина та дочка Каріна – дуже його підтримують. Батькам про операцію з пересадки нирки навіть не сказав: боявся, щоб не хвилювалися. Вони вже дізналися після всього.
– У мене немає слів, щоб висловити те, наскільки я вдячний лікарям! Вони врятували моє життя, – говорить Віктор, а на очі навертаються сльози. – Ця операція – це джекпот, який випадає раз у житті! Добре, що в Чернівцях це вже можливо. І моя велика подяка померлому донору (знаю, що це була жінка) та її родичам, які дали згоду на донорство. Це сильний вчинок! Цим людям мій низький уклін!
Думка лікаря
Галина ШКІОПУ, нефролог, трансплант-координаторка: – Трансплантація – це дві операції, участь у яких беруть анестезіолог, трансплантолог (один або двоє), медсестри. Спочатку відбувається забір нирки у донора. Проміжний етап – нирку промивають у льоді спеціальними розчинами. Це ювелірна робота. Потім відбувається безпосереднє вшивання нирки реципієнту. Це унікальна гра судин, в якій участь беруть трансплантологи, судинні хірурги. Нас так навчають, що це має бути звичайна, рутинна, практично майже щоденна операція. Ми до цього йдемо.
В області приблизно 150 людей перебувають на гемодіалізі. Понад половина з них потребують трансплантації нирки. Нині, якщо пацієнт стає на лист очікування трупної трансплантації, то він може обрати тільки один центр (раніше можна було стояти на черзі у Києві, Львові, Чернівцях, Івано-Франківську). Раз на три місяці пацієнти приїжджають у центр, здають сироватку крові, яка зберігається за певних умов. Якщо з’являється донор, ми визначаємо сумісність: кому підходить цей орган.
Ми працюємо з Єдиною державною інформаційною системою. У кожному центрі працюють трансплант-координатори, і лише вони мають доступ до цієї системи. Ми вносимо пацієнтів, які стають на лист очікування, статус екстреності реципієнтів, пацієнтів із трансплантованими органами, ліки, які вони приймають, будь-які зміни у стані здоров’я. Якщо донор є, скажімо, у Чернівцях чи у Львові, то спочатку розглядаються пацієнти в територіальному округу. Тобто не можна якось домовитися чи віддати перевагу якомусь пацієнтові. Усе відбувається прозоро. Ліки та операція безплатні.
Довідка
Чернівецька обласна лікарня може здійснювати операції з трансплантації, оскільки отримала ліцензію на це та потрапила до пілотного проєкту щодо трансплантаційних центрів в Україні.
Для операцій закупили обладнання, а фахівці пройшли навчання.
В Україні можна дати згоду на донорство органів. Це можуть зробити повнолітні.
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
16-06-2023, 21:15
0
3 413
