Для вірян серпень багатий на великі церковні свята. Всі вони мають унікальні звичаї і традиції.
Серед них Преображення Господнє та Успіння Пресвятої Богородиці, три Спаси: Медовий, Яблучний і Горіховий, Успенський піст.
Другого серпня святого пророка Іллі. Його вважають повелителем дощів, громів і блискавок. У народі кажуть: "Грім гримить – то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде". На Буковині це ім’я дуже поширене, у багатьох селах відбуваються храми.
Пророк Ілля присвятив своє життя служінню Богові. І єдиний із пророків ще живим був взятий на небо.
Старі люди казали, що на Іллі не можна виганяти худобу на пасовище, бо її можуть загризти вовки. Цього дня також не можна купатися, бо у воді нечисть ховається від стріл пророка. Навіть є така приказка: "До Іллі чоловік купається, а після – з річкою прощається", – каже етнограф Микола Шкрібляк. – Якщо цього дня падає дощ, то він вважається благодатним, і якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб. А ще у народі говорили: "По Іллі – та й по теплі".
14 серпня – Медовий Спас, відомий у народі як свято Маковія. У церквах освячують мед, мак, воду, хлібне колосся.
Як розповів етнограф Микола Шкрібляк, цього дня пекли коржі з маком, поливали їх медом, бажаючи одне одному солодкого життя, варять медовуху. І йшли купатися на річку або ставок, бо вважається, що вода на Маковія цілюща. А ще складали "маковійчики" – букетики з колосків та квітів. Казали, що на Маковія літо закінчується, а осінь починається.
19 серпня – свято Преображення Господнього, або Яблучний Спас. Цього дня освячують садовину – яблука, груші, сливи, виноград, а також мед і обжинкові вінки з пшениці та жита.
– Преображення Господнє – одне з 12 найбільших християнських свят, – розповів настоятель храму Святої Параскеви ПЦУ Микола Семелюк. – Його відзначають на честь Преображення Ісуса Христа, який на горі Фавор показався у святій подобі своїм трьом учням – Петрові, Якову та Іванові. Його обличчя засяяло, мов сонце, а одяг побілів, наче сніг. У народі це свято називають Спасом.
– Цього дня одягали білий одяг, брали великодні кошики з плодами саду й городу та пишні букети з колоссям жита або пшениці і вирушати до церкви святити все те, що дала матінка-земля, – каже етнограф Микола ШКРІБЛЯК. – Після освячення плодів у церкві господар з освяченою свічкою обходив господарку, худобу та пасіку й запрошував родину до столу. Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Готували й пироги з яблучною начинкою, які їли з узваром із груш.
Яблучний Спас означає закінчення літа і настання осені. Дні стають коротшими, ночі – холоднішими. Тому казали: "Прийшов Спас, тримай рукавиці про запас".
28 серпня Успіння Пресвятої Богородиці. Його встановили на честь вшанування останніх днів земного життя Діви Марії.
– День смерті Пресвятої Богородиці церква називає Успінням, бо її тіло не зазнало тління, але одразу з душею було взяте до неба її сином Ісусом Христом, – розповів отець Валерій Сиротюк, адміністратор парафії кафедрального собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. – Цього дня згадуємо упокоєння та воскресіння Матері Божої. Напередодні до неї явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід її до вічності. Тоді апостоли полишили місця своєї проповіді та чудесним способом зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатися з Пресвятою Богородицею і здійснити погребення її тіла. Перебуваючи навколо її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. Чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. У цей день в храмах відправляється Єрусалимська Утреня, яка здійснюється тільки двічі на рік: в Страсну п’ятницю і на Успіння. Треба йти до церкви і просити захисту в Пресвятої Богородиці.
У народі це свято називають Перша Пречиста.
Як розповів етнограф Микола Шкрібляк, свято Богородиці з нетерпінням чекали парубки та дівчата, оскільки після Успенського посту можна було свататися, справляти заручини і весілля. Люди жартували: "Прийшла Пречиста, сватів несе нечиста".
– Незаміжні дівчата молилися і просили в Богородиці гарного чоловіка. На Богородицю не слід було ходити по землі босоніж, бо, як казали старі люди, всі хвороби збереш. Вважалося, що роса в цей день – це сльози за Богородицею.
У народі вважали, якщо на Першу Пречисту йде дощ, то осінь буде погана, дощова і холодна, як не буде дощу – то тепла і суха.
29 серпня Горіховий або Хлібний Спас.
– Колись на Горіховий Спас влаштовували ярмарки, де продавали домоткані полотна. У народі говорили: "Перший Спас – на воді стоять, Другий Спас – яблука їдять, Третій Спас – на горі полотна продають". Звідси ще одна його назва – Полотняний Спас. Вважалося, що торгівля в цей день буде особливо сприятливою, – пояснив етнограф. – У цей день випікали хліб із нового врожаю. На столі також мають бути мед, яблука та горіхи.
Колись дівчата ворожили на горіхах. Стиглий і солодкий горіх – до великого кохання, недостиглий – до важливої звістки, гнилий – до біди, а гіркий – до проблем у відносинах.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
