Чернівецький гідрометцентр відзначає 100-літній ювілей: як на Буковині прогнозують погоду

Як працює гідрометеорологічна служба Чернівецької області?

Про це – розмова з нагоди ювілею з її керівницею Тетяною Негадайловою.



"Національна гідрометеорологічна служба України відзначає свій столітній ювілей – її створено 19 листопада 1921 року. Днем заснування Чернівецького обласного центру з гідрометеорології вважається 14 липня 1944 року, – розповідає Тетяна Негадайлова, начальниця Чернівецького обласного центру з гідрометеорології. – Тоді була організована цивільна метеостанція. Спершу вона розміщувалася у селі Чагор, а пізніше її перенесли на територію аеропорту. В 1977-му тут встановили метеорологічний локатор. У листопаді 1945 року була заснована метеостанція у Селятині. В 1983-му для обслуговування Дністровської ГЕС створили станцію "Новодністровськ".

Прогнози справджуються на 95-96 відсотків

– Відколи почалися спостереження за погодою на Буковині?

– Коли ми готувалися до 50-ліття нашого центру, то працювали в архіві з документами. Вони були написані готикою, тож довелося домовлятися про переклад. Як засвідчують архівні дані, перша метеостанція в Чернівцях запрацювала за Австро-Угорщини у 1848 році. Спостереження проводили здебільшого волонтери. Цю інформацію обробляли і передавали в імперський Центральний інститут метеорології. Зберігся документ, датований 24 січня 1870 року, який був підписаний у Відні. В ньому йдеться про виділення 800 гульденів на будівництво метеорологічної обсерваторії. Її звели на даху будівлі православної вищої школи (нині школа № 2). В 1909 році розпочалися роботи зі створення університетської обсерваторії. Тож до початку Першої світової війни на території Буковини існувала добре оснащена мережа спостережень, яка складалася з майже 60 станцій. У результаті воєнних дій частина з них була зруйнована та розграбована. Румунська влада намагалася відновити їх. Запрацювали метеостанції у Чернівцях, Сучаві, Радауцах, Ватра-Дорні та Вижниці. З 1921 року регулярно випускали щотижневі та щомісячні агрометеорологічні бюлетені, що містили інформацію про погоду, стан посівів, садів і тваринництва.

– Як нині працює гідрометеорологічна служба?

– На території області наразі є три метеостанції: у Чернівцях, Селятині та Новодністровську. Вони проводять спостереження і передають нам дані. Клімат на Буковині має свою специфіку. Область розтягнута із заходу на схід і умовно поділена на три кліматичні зони: гірську, передгірську і східну. Температура в кожній різниться. Окрім того, наша зона Карпат паводконебезпечна. Тому прогнозувати погоду досить складно. Коли я лише почала працювати синоптиком, то звичайний прогноз погоди на наступний день був уже досягненням. Нині прогнози на три доби справджуються на 95-96 відсотків точності. А ми складаємо попередні прогнози і на п’ять, і на десять діб.

Чимало обладнання застаріло

– Які фахівці у вас працюють і де їх готують?

– У нашому центрі працюють переважно випускники ЧНУ різних факультетів: географічного, хімічного, фізичного. Це гідрологи, хіміки, інженери-електрики. Скажімо, я закінчила кафедру гідрології та кліматології на географічному факультеті. На жаль, зараз наш університет не випускає синоптиків, отож є вакансії. У центрі є фахівці різних напрямків. Метеорологи проводять спостереження за погодою на станціях. Синоптики складають прогнози погоди. Кліматологи аналізують погодні умови та зміни клімату. Агрометеорологи ведуть спостереження за впливом погодних умов на сільське господарство. До складу центру входять 32 гідрологічних пости, які розташовані на територіях Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Тут ведуться спостереження за рівнем, витратами і забрудненням води, прогнозують паводки та повені. Також спостерігаємо за забрудненням атмосферного повітря у Чернівцях. На трьох стаціонарних постах щоденно беруть проби, які обробляють у лабораторії.

– І яка чистота повітря у нашому місті?

– Лабораторією проводяться спостереження за концентраціями дев’яти інгредієнтів: пилу (завислих речовин), діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду та оксиду азоту, фенолу, фтористому та хлористому водню, формальдегіду. У 2020 році індекс забруднення становив 3,81. Для порівняння: в Маріуполі цей індекс становить 15,7, Дніпрі – 14,1, Одесі – 12,7 . Тож можна сказати, що Чернівці – одне з найчистіших міст.

– Як змінився клімат?

– За останніх 30 років на Буковині, як і у всьому світі, відмічається значне потепління. Особливо це відчутно в зимові місяці та влітку. Восени ці зміни менш відчутні.Наприклад, у Чернівцях середньорічна температура повітря підвищилася на 1,3 градуса. Потепління зумовило частішу повторюваність днів із температурами вище 30 градусів, збільшилася кількість днів із сильним вітром. Також більше ніж на два тижні змістилися дати початку весни.

– Чи вдалося поновити обладнання для визначення погоди та прогнозування?

– Гідрометеорологічний центр поступово оновлюється, ручні спостереження переходять на автоматичні. Щоправда, цей процес дещо повільний, адже він вимагає значних коштів. Чимало обладнання залишилося ще з радянських часів. Воно застаріло і зносилося.
Хочеться, щоби в Чернівцях був сучасний метеолокатор, який би давав інформацію про погодні умови кожних 10 хвилин. Він, залежно від типу. коштує від мільйона до півтора мільйона євро. Наразі ми користуємося тим, що був встановлений у 80-х роках. Потрібні також нові прилади для вимірювання витрат води на річках. Ще не повністю автоматизовані у нас спостереження на метеостанціях.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram