Україна цього року відзначає 30 років незалежності: якими вони були.
Як увесь цей час жили країна та Буковина. "МБ" розпочинає проєкт "30 років Незалежності. З року в рік". Розкажемо про кожен рік незалежності і чим він запам’ятався.


Зараз складно уявити, як це – стояти в черзі цілодобово і бачити порожні полиці магазинів. А ще міняти гроші та голосувати за першого президента. А у 1991 році з усіх цих подій розпочиналася незалежність України.

Цілодобові черги за продуктами



У січні через проблеми з постачанням продуктів. З’явилися "бізнесмени", які займалися перепродажем товарів на чорних ринках. "Свої" люди зранку займали черги біля магазинів, скуповувалися, а потім перепродували на базарі у 5-10 разів дорожче.
У міській раді запропонували радикальний метод боротьби зі спекулянтами. 21 вид товарів вирішено продавати за запрошеннями. У цю групу ввійшли різні електротовари, одяг і куртки виробництва "Трембіти". Запрошення розподіляли між трудовими колективами. Кожне підприємство "прикріплювали" до певного магазину. Отоварюватися можна було лише за так званими талонами. У чергах доводилося вистоювати 10 годин, щоби придабти печиво, вермишель, рис. Одним із найдефіцитніших товарів був цукор. Деяким магазинам доводилося працювати до 2 ночі, доки черга не відпускала продавця.

Обмін радянських п’ятдесяток і сотень



22 січня почалася фінансова реформа. Указ президента про обмін грошових купюр був покликаний оздоровити споживчий ринок та економіку. Насправді ж викликав велику паніку й ажіотаж. Протягом трьох днів громадяни СРСР мали поміняти купюри номіналом 50 та 100 карбованців. Фарцовшики ринулися до "Черемошу", скуповуючи в іноземців товар. Продавали сотенні купюри по 30 карбованців. Офіційний обмін відбувався у райвиконокомах, люди вистоювали величезні черги і могли обміняти лише певну суму.
Також з’явилися шалені черги біля ощадкаси на різних вулицях Чернівців. Працівники швидкої констатували, що за годину до ощадкас виїжджали до десяти разів. Усі відділення банків працювали три дні цілодобово.

Референдум "за Союз" і "війна листівок"

У квітні відбувся всесоюзний референдум. За збереження Союзу. Проголосували 70% громадян дев’яти республік Союзу.
У Чернівцях у цей період була справжня "війна листівок". У місцевих друкарнях їх було надруковано сотні тисяч. У хід ішло все: аргументи, цифри, карикатури, заклики "за" і "проти". Хоча референдум відбувся в місті загалом спокійно.

Земля – селянам

Селянам почали виділяти землю для приватного користування. "Землю не відбирають, а повертають", – дивувалися і тішилися у селах. Щоправда, у деяких районах це робили зі скрипом, вмовлянням і навіть погрозами. Так само не було конкретного алгоритму, як розподіляти землю. В одних селах, наприклад, Кіцманського району, селяни отримували від колгоспу по 50 соток землі, в інших – по 30.

У ЧДУ запровадили платне навчання



У вузах почали запроваджувати платне навчання. У Чернівецькому державному університеті можна було заплатити за п’ять років або розраховуватися за навчання щорічно. На гуманітарних та математичних спеціальностях навчання коштувало 500 карбованців щорічно. Найдорожчими стали економічний та юридичний факультет, який нещодавно відкрився. Тут навчання коштувало 3000 карбованців.

Вал води сягав 4-5 метрів



Наприкінці липня Чернівецька область постраждала через сильні дощі. Протягом кількох годин випала 5-місячна норма опадів. Через це у Заставнівському районі прорвало кілька ставів. Затопило села Заставнівського району. Через повінь з обох боків заблокувало Садгору.
Стави були розташовані за принципом доміно, тому накотився водяний вал. Висота хвилі сягала 4-5 метрів. Люди рятувалися на горищах та деревах.


До Румунії – цукор, звідти – "варені" джинси

Після відшумілого "югославського буму" почалася хвиля туристичних вояжів до Румунії. Їхали насамперед ті, хто мав зв’язки з магазинами і базами, щоби там скуповуватися. У Румунії перепродували продукти: цукор, олію, борошно, постільну білизну. Купували одяг: "варені" джинсові штани, одяг із плащової тканини, футболки з написами "Шанель". Такого у магазинах Чернівців не було. Їхали за туристичними путівками, бо так менше трясли на митниці.

24 серпня: як проголошували Незалежність

19-21 серпня в Москві – державний переворот, так звана змова ГКЧП . На Центральній площі Чернівців члени Української республіканської партії розгорнули плакати протесту проти державного перевороту в країні. У вітринах деяких магазинів на вул. Кобилянської з’являються написи "ГКЧП – фашисти. 1991-1937-1933".
У сесійній залі Чернівецької міської ради зняли величезні портрети Леніна і Маркса. Люди пікетують міську раду і вимагають відставки голови міської ради Г. Городецького. Він погодився на відставку. Згодом головою міської ради став 34-річний Віктор Павлюк.

Леніна – на Головну, Щорса – на Шептицького



25 серпня крайова організація Народного Руху заблокувала приміщення обкому КПУ. Наступного дня над ним замайорів український синьо-жовтий прапор.
На Радянській площі відбувся велелюдний мітинг демократичних сил краю. У "Молодому буковинці" друкують Акт проголошення Незалежності України.
Наприкінці серпня на позачерговій сесії Чернівецької міської ради депутати прийняли рішення встановити на ратуші український національний прапор. Також взялися перейменовувати вулиці і площі міста, які були пов’язані з радянською ідеологією. Перейменували вулиці Леніна – на Головну, Волгоградську – на Сагайдачного, Щорса – на Шептицького.
Було демонтовано з Центральної площі пам’ятник Леніну.


Поїздка кандидатів у президенти

Україна готується до виборів президента. У вересні до Чернівців приїжджає В’ячеслав Чорновіл. Він виступає на сесії міськради, спілкується із журналістами. Наприкінці листопада до міста завітав ще один кандидат у президенти – Леонід Кравчук. Його кількагодинний візит відбувся під завісою таємничості. Він зустрічався з мешканцями села Киселів, які постраждали від аварії на ЧАЕС, і на кілька хвилин вийшов на вулицю Кобилянської.

Буковинці підтримали незалежність і Кравчука




1 грудня Україна прокинулася державою. Понад 90 відсотків голосувальників сказали "так" незалежній і суверенній державі. У Чернівецькій області проголосували за незалежність України 92,7 відсотка виборців.
1 грудня також обирали президента. Переміг у Чернівецькій області Леонід Кравчук. За нього проголосувало 43,6% буковинців. Але він лише на 0,9% обійшов на Буковині свого основного противника на виборах Чорновола, за якого проголосувало 42,7% буковинців.