Невідома Буковина: як з’явились діалектні вигуки «вайльо», «варе» і «мой»

Новини Чернівців / Про Чернівці / Невідома Буковина
15 672
0
Невідома Буковина: як з’явились діалектні вигуки «вайльо», «варе» і «мой»

В українських народних говірках на Буковині закорінилися вигуки "мой", прислівник "май" і питальна частка "варе", йдеться у книзі "Буковина: її минуле і сучасне" (Д. Квітковський, Т. Бриндзан, А. Жуковський).

Вайльо, вай – ой! ой! йой! Лишенько моє ! Вигук страху, болю, здивування. Часто у Федьковича. Румунське аолео!



Варе – питальна частка, переважно у сумнівних випадках; наприклад: "Варе він прийде до нас? Деколи "варе" має значення "чи" або "хіба", але воно їм не завжди відповідає. Наприклад, у Федьковича: "Де ж, варе, так забарилися?" або "Чи віщувала, варе, моя сестричка, як цю шириньку вишивала, до чого вона придасться?". Рівнозначного слова в українській мові немає. Румунське оаре – питальна частка, коли відповідь непевна; латинське – гора.

Латирь – побіч, коло, поруч. Наприклад, полягали латирь аюл в латирь; у Федьковича: "От їхав собі латирь мене та сумував".

Май – румунське май, латинське вульгарне майс, класичне – магіс, вживається для творення вищого ступеня з прикметника, наприклад, маре (великий), май маре (більший), а при дієсловах май означає "ще", "більше", "ще більше". Прислівник май поширений на Буковині і його часто додають непотрібно до вищого ступеня прикметників: "май більший", "май ліпший".

Мой – вигук, щось як "гей, ти!", "гей, ви!". У повістях Федьковича можна зібрати близько двадцяти румунізмів, між ними деякі цілком невідомі в народних говірках. Цих слів, мабуть, набрався Федькович, перебуваючи у Семигороді, в румунському оточенні.

Румунські неологізми в буковинських говірках походять від останньої займанщини після першої світової війни. Наприклад, префект (повітовий староста), примар (начальник громади, війт), перчептор (податковий урядовець).

Румунізми в українських говірках на Буковині дуже мало зашкодили структурі цих говірок. Вони майже зовсім не змінили їхнього звучання, ні морфології. Буковинці сприйняли їх як вульгаризми у своїй мові, засимілювавши їх на свій лад.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватись або зайти на сайт під своїм ім'ям.

0 коментарів

Ваше ім’я: *
Ваш e-mail: *
Код: Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Введіть код:

Читайте також

Не перевищуйте швидкість: де у Чернівцях працюють камери, які фіксують порушення ПДР
У Чернівцях завтра перекриють завантажену вулицю: будуть обрізати дерева
Контролювали весь повітряний простір Європи: відомий мандрівник показав колишній секретний об’єкт на Буковині - відео
Витягати з того світу – це просто робота: Чернівецький центр екстреної медичної допомоги очолив рейтинг успішних реанімацій в Україні
ексклюзив
Чернівчан просять достойно провести загиблого солдата Василя Зельмановича
На Буковині модернізують залізничний пункт пропуску через українсько-румунський кордон
Місця вистачає не всім: у яких школах діти навчаються змішано через малі укриття
Нинішній епідсезон на Буковині був важким: від грипу померло четверо людей
Герої Буковини: під час виконання бойового завдання загинув Григорій Малиш
ЧТУ хоче купити три нові тролейбуси за 50 мільйонів гривень

Колонка

Читають Коментують

Свіжий номер

Афіша

політика, влада

економіка

здоров'я

культура

спорт

Каталог фірм