30 січня 1900 року на засіданні Чернівецького магістрату ухвалили рішення про спорудження нового приміщення театру. Створили будівельний комітет, який очолив архітектор Йозеф Грегор. Він звернувся до дирекцій новозбудованих театрів Австрії і Німеччини з проханням надіслати їхні проекти.
Землю виділило військове відомство
Вирішили відмовитися від проведення конкурсу. Натомість запросили відомого будівельного радника, автора багатьох проектів театрів Фердинанда Фельнера, щоби допоміг вибрати земельну ділянку. Йому навіть оплатили проїзд. Для місця розташування майбутнього театру розглядали різні міські площі: Австрії (нині – Соборна), Франца Йосифа (сквер навпроти Свято-Духівського собору), Рудольфа (Філармонії). Зрештою вибрали західну частину площі Єлизавети (Театральної).
Під будівництво театру на 700-800 місць планували виділити земельну ділянку площею 1430 квадратних метрів. Її власником було військове відомство, яке мало тут склади та інші об’єкти. Громадська рада звернулася до крайового президента принца Конрада Гоенлое фон Шилінгсфюрста. У червні 1904 року телеграфом було надано дозвіл на використання військових земель під спорудження театру.
Вартість земельної ділянки, гонорари архітекторам, придбання необхідних пристосувань для сцени, декорації, оздоблення – всі виплати спершу не мали перевищувати 560 тисяч корон.
Магістрат змушений був взяти позику в банку під державну гарантію.
Фірма Фельнера і Гельмера виготовила креслення всіх частин майбутньої споруди, зокрема головного та бічних фасадів, скульптур у бічних нішах, сцени, вестибюлю, даху. Ці унікальні проекти зараз зберігаються в обласному архіві. Фірма також розробила спеціальні умови для учасників проведення будівельних робіт та вимоги до якості матеріалів, яких чітко дотримувалися. Зекономлені кошти завжди повертали замовнику.
Працювали день і нічПершого серпня 1904 року викинули першу лопату землі для закладки фундаменту театру. Необхідні матеріали привозили з Відня та Будапешта.
Бетонні роботи і поставку цементу здійснювала фірма міського архітектора Фрідріха Шунна. Вона також зробила всі сходи та проводила каналізацію. Столярні роботи виконувала перша буковинська столярна фабрика Ісака Шпехлера і Шабсе Люстіга. Водопостачання проводив Теодор Штайн. Вікна склив Маркус Гільдебрандт. Електрообладнання поставляла всесвітньо відома фірма Сіменс-Шукерт. Розпис стін довірили чеським майстрам Гудячеку та Ягоді.
Сотні робітників працювали день і ніч, аби вкластися у визначений контрактом термін. Театр урочисто відкрили третього жовтня 1905 року. Об 11:00 в новому приміщенні зібралися офіційні особи міста і краю, запрошені гості. Були присутні почесний бургомістр Чернівців Антон Кохановський, крайовий маршалок Георг барон Василько, його заступник доктор Степан Смаль-Стоцький, крайовий президент Буковини Октавіан рицар фон Блайлєбен, президент торгово-промислової палати, високі духовні особи. Проводив урочистості тодішній бургомістр доктор Едуард Райс.
Військова капела 41-го піхотного полку виконала святкову увертюру. Зачитали адресовану нащадкам грамоту, яку замурували у суфлерську будку. В ній писали: "Нехай цей театр служить справжнім храмом істинного мистецтва і культурним центром для всіх національностей та віровизнань, для всіх жителів міст і сіл". Як було прийнято в таких випадках, високоповажні особи тричі вдарили молотками, промовляючи: "На благо та процвітання краю і міста!", "Місту – на славу!", "Новий будинок, всього тобі доброго!".
Новий театр обійшовся місту в 600 тисяч корон. На той час це була фантастична сума. Інтер’єр вражав красою і багатим оздобленням. Оригінальні прикраси в стилі бароко, ліпний декор, мармур, вишукана золота орнаментовка, оксамит – усе створювало атмосферу розкоші. Фасад будівлі прикрасили скульптурними групами за мотивами грецької міфології. У нішах бокових стін розмістили мармурові бюсти видатних діячів культури: Бетховена, Гайдна, Гете, Моцарта, Шиллера. Шуберта.
Газета "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" так описувала театр: "Будинок складається з трьох головних частин: вестибюлю, зали для глядачів зі світлим фойє та сцени з допоміжними приміщеннями. Вестибюль поєднаний біломармуровими сходами з другим і третім поверхами… Внутрішнє оздоблення театру виконано переважно в стилі бароко: теплі тони, розкішне покриття сухозліткою і багата драпіровка. Партер, ложі, амфітеатр – усе відповідає нинішнім вимогам.
Оригінальні прикраси, античні фігури, ліпний декор, прекрасна акустика залу, опалення й вентиляція, добре облаштована сцена – все це справляє незабутнє враження". І напівжартома: "…горда споруда біля стін старого католицького цвинтаря, яка вперше широко відчинила свої двері 3 жовтня 1905 року, змусила небіжчиків, що знайшли вічний спочинок неподалік, порадіти за своїх синів і внуків, бо вони не забули батьківських заповітів і старанною працею досягають нових висот".
Цікаві факти*Перша вистава у Чернівцях відбулася 1803 року. Театральні трупи, що приїздили до міста, виступали в пристосованих приміщеннях.
*Будівництво першого міського театру завершили в листопаді 1878 року. Він знаходився на розі нинішніх вулиць Турецької та Шкільної. Споруда була невеликою, дерев’яною. Через пожежну небезпеку театр закрили.
*Новозбудований театр на площі Єлизавети (нині Театральна) застрахували у Віденському страховому товаристві. Утримувався він передусім за кошти міського бюджету. Деяку суму виділяла крайова влада. Буковинський сейм надав субвенцію в розмірі 10 тисяч корон. Затрати на утримання театру в 1906 році зросли вдвічі й становили 100 тисяч корон.
*10 листопада 1907 року перед театром встановили пам’ятник драматургу Фрідріху Шиллеру, драми якого ставила театральна трупа. Кошти були з добродійних пожертв і внесків. Із приходом румунської влади у 1922 році скульптуру перенесли до Німецького народного дому.
*У радянський час, 21 червня 1954 року, театру присвоїли ім’я Ольги Кобилянської. До 100-ліття від дня народження письменниці встановили її погруддя. Автором був львівський скульптор Лука Біганич. У 1980 році пам’ятник перенесли в село Димку на Глибоччину.
*Проект нинішнього пам’ятника Ольги Кобилянської з розгорнутою книгою в руках розробили чернівецькі скульптури А. Скиба, М. Мірошниченко та архітектор О. Таратута. Його встановили на гранітному постаменті – на декілька метрів далі від того місця, де стояло колишнє погруддя.
*За весь період роботи театру була тільки одна серйозна реставрація, яка тривала шість років (1977-1980), хоча будували його лише рік. Витратили 600 тисяч радянських рублів. На відновлення інтер’єру за давньою австрійською технологією використали понад три кілограми сусального золота. Придбали нові меблі, покращили освітлення, відреставрували дзеркала. Для ремонту даху замовили дві тонни міді. Відреставрований театр відкрили третього жовтня 1980 року.
*На сцені Чернівецького драмтеатру театру виступали великі майстри світової оперної та драматичної сцени: Енріко Карузо, Федір Шаляпін, Соломія Крушельницька, Марія Бієшу, актор австрійської драми Моіссі та багато інших.
*У німецькому місті Фюрт у є брат-близнюк Чернівецького театру. Та за рахунок того, що Театральна площа на кілька метрів вкопана, наш театр виглядає краще.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
27-03-2021, 22:30
0
2 545
