RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Війна з Росією | Допомога захисникам | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Історія успіху | Історія успіху Редакційна політика | Про нас | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео |

Невідома Буковина: природні катаклізми минулого в Чернівцях

Нещодавно на Буковині лютувала негода, яка завдала чимало шкоди: поламала дерева, знесла покрівлю на будинках. Виявляється, колись у Чернівцях теж відбувалися природні катаклізми, річка Прут часто виходила з берегів.

Згідно з повідомленням керівника військової адміністрації Буковини барона Карла фон Енценберга, у 1782 році дощ падав безперервно з першого вересня до кінця листопада. Були знищені всі поля, розмиті дороги. Річка Прут знесла на правому березі частину міської території, отож дорога, що проходила біля мосту, почала зсуватися, а місцями була розмита на відстані 20 сажнів. У зв’язку з цим довелося переносити переправу в інше місце. Священик Кунц у хроніці римо-католицької церкви писав, що ця повінь сталася внаслідок злив у районі Руського Довгопілля на Черемоші. Вода заповнила всю долину річки Прут і в Чернівцях піднялася до рівня місцевості, де був розташований цегляний завод. До Садигури можна було дістатися лише на човні.



Дослідник Чернівців Раймунд Фрідріх Кайдль у своїй книзі "Історія Чернівців" згадує про жахливий град, який випав о третій годині дня 21 серпня 1839 року.

Протягом шести хвилин було розбито тисячі віконних шибок. Лише в парохіальному будинку і католицькій церкві не стало 86 шибок. Місцями град лежав більше ніж три дні. Втрати обчислювалися в 3000 флоринів. Були побиті кури, гуси, качки, навіть вівці. Знищені фруктові дерева, а капуста і картопля вивернуті з грунту.

Сильний град випав також 6 серпня 1851 року. Він був величиною з волоський горіх. У садах і на городах повністю було знищено всі фрукти та овочі.

А літо 1848 року видалося надзвичайно спекотним. У Чернівцях неможливо було доторкнутися до стін будинків, що знаходилися на сонячному боці.

Наприкінці серпня 1889 року через сильні дощі вода у Пруті біля Чернівців піднялася до 5,5 метра. Це було на 1,2 метра вище найвищого рівня води, яка спостерігалася досі. Понад 50 людей довелося евакуювати з будинків, яким загрожувало затоплення, проте п’ять осель вода все-таки забрала. На щастя, людських жертв не було. Найбільших збитків зазнав лісопильний завод. Із міських околиць особливо постраждали Ленківці та Нова Жучка.

Цікаві факти про катаклізми у Чернівцях

*Понад сто років тому в Чернівцях уже спостерігали за погодою і робили прогнози, а результати публікували щоденно у місцевій пресі. На метеостанції могли передбачити напрям та силу вітру, опади, туман і температуру повітря

* В Австро-Угорській імперії (до її складу входила і Буковина) всі поштамти у другій половині дня отримували прогноз погоди на два наступні дні й були зобов’язані донести їх до громадян монархії вісьмома мовами.

*У жовтні 1852 року в Чернівцях розпочали регулярні метеорологічні спостереження із використанням спеціального обладнання. Проводив їх учитель гімназії доктор Йозеф Колбе.

*19 січня 1870 року прийнято рішення про створення метеорологічної обсерваторії і розташування її у приміщенні православної вищої реальної школи. На її облаштування виділили 800 гульденів.

* У лютому 1909-го розпочали роботи по створенню університетської метеостанції. Всю інформацію відправляли до Центральної установи з метеорології і геодинаміки у Відні.

* За даними дослідниці Тетяни Сергєєвої, метеорологічні спостереження проводили тричі на день за температурою повітря, вологістю, атмосферним тиском, кількістю опадів, хмарністю, вітром, атмосферними явищами. Прогнози погоди публікували регулярно у міській газеті "Сzernowitzer Zeitung" від 16 січня 1907 року до вересня 1914-го. Для прикладу: "мінлива хмарність, відчутний помірний вітер, нестійке падіння температури", або ж "хороший прогноз, помірний вітер, вранці місцями туман" чи "серпанок, гроза, південно-західний помірний вітер".

*Про незвичайні природні явища у Чернівцях та на Буковині є згадки в автора молдавських літописів Іоана Когельнічану. Зокрема посуха 1748, 1749 років; сильні зливи у липні 1762 року; повені 1779 (через сильні безперервні дощі упродовж чотирьох місяців), 1782, 1783 років.

*Також у хроніках розповідають про сильні зливи і повінь 1837 року, бурю з градом 1839-го, посушливе літо 1848-го, жахливий град у серпні 1851-го.

* Протягом 1886-1887 років була створена гідрографічна служба на Буковині. 1914 року вона налічувала 59 станцій. Під час Першої світової війни багато з них були зруйновані та розграбовані.

* Метеостанція у Чернівцях запрацювала 1920 року. Регулярно випускали щотижневі та щомісячні агрометеорологічні бюлетені з інформацією про погоду, стан посівів, садів і тваринництва.

* 29 квітня 1944 року відкрили авіаційну метеорологічну станцію.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber
Редактор: Юлія Леськова
10-01-2021, 22:30
Коментарів 0 Переглядів 2 432

• Новини партнерів
купити айфон 15 у Львові, ціни в Україні

ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі

Олена Рєпіна – випускниця Міжнародної програми "Капеланська академія"


«По ліки їду дев’ять кілометрів». Блог Людмили Осадчук
Як живуть мешканці села Чорнівка, яке приєднали до Чернівецької територіальної громади
Долар не буде вищим за 47 гривень. Блог Богдана Сторощука
Які будуть ціни, курс долара та інфляція у 2025 році
ВІДЕО Переглянути все відео

Паровоз не курсував уже понад 60 років

Чернівецька філія Державного підприємства "Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" — це надійний партнер із забезпечення точності вимірювань, сертифікації продукції та відповідності стандартам. Філія запрошує до співпраці місцевих виробників, організації та фірми, які займаються виробництвом, експортом та імпортом, реалізацією продукції.

"Профі-Центр" — це не стереотипне середовище для вивчення іноземної. Насамперед це осередок, який має не тільки ефективну навчальну базу, яку може запропонувати студентам, а й відповідні підтвердження цьому.

Кожен маленький гість отримає солодкий подарунок за віршик чи талант. Варто лиш продекламувати віршик чи розповісти, яким чемним був цього року.