Сьогодні, 23 листопада, виповнюється 100 років від дня народження поета Пауля Целана. Він народився у Чернівцях, провів тут свої дитячі та юнацькі роки і все життя мріяв повернутися до "буків своєї вітчизни".

Редакція molbuk.ua підібрала низку цікавих фактів з життя видатного чернівчанина.



• У старовинному будинку №3 на невеличкій чернівецькій вулиці Саксаганського в подружжя Лео та Фрідеріки Анчелів 23 листопада 1920 року народився єдиний син Пауль, якого світ знає за літературним псевдонімом Целан. Його батько був небагатим комерсантом. Мама не мала освіти, однак була начитана, любила німецьку літературу. Сім’я мешкала в напівпідвальному помешканні, яке належало дідові Пауля. У дитячі роки вулиця, де мешкав поет, була засаджена каштанами. Пізніше у вірші "Потойбіч" він напише "Лиш за каштанами – широкий світ…"

• Пауль навчався у кількох навчальних закладах: єврейській народній школі, румунській гімназії, ліцеї. Вивчав німецьку, румунську, французьку, давньогрецьку мови, латину. У 1938 році вивчав медицину у французькому місті Тур. Коли розпочалася Друга світова війна, повернувся додому, де продовжив навчання в Чернівецькому університеті (займався романською філологією). "Був багатогранний, інтелектуальний і дуже красивий", – згадувала про Пауля його подруга дитинства Мальція Фішман-Каве.

• Під час війни батьків Целана, як і тисячі євреїв, депортували у Трансністрію, де вони загинули. Пауль потрапив у трудовий батальйон – прокладав дороги. Зимою 1944 року повернувся в Чернівці. Знову вступив до університету на англійську філологію і працював в газеті "Радянська Буковина" перекладачем румунської мови. У 1947 році перебрався до Австрії, а потім переїхав до Парижа, де проживав до кінця життя.

• У листопаді 1951 року Целан познайомився із французькою художницею Жізель де Лестранж. Згодом вони одружилися, в них народився син Ерік. Пауль був замкнутою людиною, мало спілкувався з людьми, страждав від депресій. Шукав контактів із давніми друзями, з якими виріс у Чернівцях. Називав це місто "Мій меридіан". Казав: "Краще б я залишився під буками моєї вітчизни".

• Пізнього квітневого вечора 1970 року з мосту Мірабо в Парижі кинувся в Сену чоловік. Перехожі здійняли галас, прибула поліція. То був Пауль Целан. За кілька років до того, як піти з життя, поет, якого в Європі нагороджували престижними літературними преміями, написав, що втомився жити "на цьому благословенному Заході".

• Вийшло десять збірок віршів Пауля Целана: "Пісок із урн", "Мак і пам’ять", "Від порога до порога", "Мовні грати", "Нічийна троянда", "Зміна подиху", "Сонця з ниток", "Диктат світла", "Рештка снігу", "Неминучість світла". Найвідоміший його вірш "Фуга смерті" присвячений Голокосту.

• У 1992 році в Чернівцях на вулиці Головній біля будинку №111 відкрили пам’ятник Паулю Целану. Його автор, заслужений художник України Іван Салевич пояснив, що він асоціюється зі складною структурою поезій та драматичною долею поета.

• У вересні 2014 року до Чернівців завітав Ерік Целан, син поета, який проживає у Парижі. "Як і для всіх людей, особливо єврейського походження, прогулюватися вулицями, якими колись ходив мій тато, – дуже зворушливо", – сказав пан Ерік.

• До столітнього ювілею Пауля Целана вийшло десятитомне видання його творів, які переклав з німецької українською мовою професор ЧНУ Петро Рихло. "Я знаю, що вплив Целана буде поглиблюватися, бо його почнуть читати і розуміти краще, – переконаний Петро Рихло. – Він не тільки сучасний поет. Він є поетом майбутнього".

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram