Кореспондентки "МБ" побували у Кіцманській центральній районній лікарні та побачили, як там доглядають за хворими на Covid-19 та в яких умовах перебувають пацієнти.
Кількість хворих зростає, і серед них більше важкохворих, йдеться у публікації газети "Молодий буковинець".
Нас зустрічає головний лікар райлікарні Володимир Хромюк. Розповідає, що наразі в лікарні перебує 74 хворих на Covid-19. Розгорнуто інфекційне відділення на 30 ліжок. Перепрофільовані терапевтичне відділення на 28 ліжок та травматологічне відділення на 20 ліжок. Збільшена кількість ліжок в реанімаційному відділенні.
– Ми маємо десять апаратів штучної вентиляції легень. Серед них є високого та середнього класу, також є портативні. Повторно серед лікарів у нас ще ніхто не хворів на коронавірус, але є ті, хто хворіє вперше. Ми намагаємося, аби хворі не відчули браку медичних послуг. У нас підписаний ковідний пакет, тож засобів захисту вистачає, – каже пан Володимир.
Він зазначає, що кількість хворих зростає, і серед них більший відсоток важкохворих. Каже, що лікарі та пацієнти всім необхідним забезпечені. З обладнання, якого не вистачає, – кисневі апарати.
– У нас в лікарні є проблема з кисневим забезпеченням, маємо 12 кисневих концентраторів. Це вкрай необхідні засоби для пацієнтів. Не вистачає також всіх ліків, а в людини можуть бути супутні хвороби. Не завжди є можливість надати потрібні медикаменти пацієнтам, інколи вони докуповують їх самі, – додає лікар.
– Ну що, ходімо, я покажу вам нашу лікарню, підемо до хворих на коронавірус, – говорить Володимир Хромюк.
Йдемо коридором. Перше враження – лікарня як лікарня. Бачимо великі білі двері.
– Перед цими білими дверима закінчується Радянський Союз, – жартує головний лікар.
Відкриваємо. За тими білими дверима бачимо абсолютно нову лікарню. Все чисте та білосніжне, на стінах різноманітні стенди.
– Це кабінет ультразвукової діагностики, у нас тут нове обладнання. Приблизна вартість такого апарату – 700 тисяч гривень. У нас також є пересувні апарати штучної вентиляції легень. Загалом лікарня забезпечена необхідним. Пропоную пройти до хворих на коронавірус, певний відсоток пацієнтів ми розмістили у терапевтичному відділенні, от туди ми зараз підемо – каже пан Володимир.
"Дуже смачно готують, я люблю борщ"
Піднімаємося сходами. З’являється хвилювання, серце починає калатати. Підходимо до терапевтичного відділення. Над дверима – прозора плівка.
– Тут лежать хворі, зараз я покличу завідувачку відділення, вона вас одягне в захисні костюми, – пояснює лікар.
Виходить дуже мила жінка в масці.
– Доброго дня, ходімо в ординаторську, я вас одягну, – каже Ольга Смикало завідувачка терапевтичного відділення.
Заходимо, знімаємо верхній одяг. Пані Оля дає нам захисні костюми. Одягаємо. Далі надягаємо ще одну маску, шапочку для волосся, гумові рукавички та бахіли.
Завідувачка відділення в усьому допомагає, пояснює, як правильно.
– Обов’язково приберіть волосся, щоби воно не виступало з шапочки, і ще одягніть дві маски, – каже жінка.
Після того, як нас одягнули, заходимо у "червону" зону. Довгий коридор, по обидва боки палати. Тихо. За столом у приймальні працює медсестра.
Проходимо в одну із палат, там лежать п’ятеро жінок. На вигляд вони бадьорі.
– Я з кожним днем почуваюся краще, звичайно, треба ще часу. Я трохи лікувалася сама вдома, сама приймала антибіотики. Потім вже звернулася до сімейного лікаря, і мене вже направили сюди, – розповідає пані Марина.
Найстарша пацієнтка в палаті – пані Валентина.
Лікарка каже, що їй вже за п’ять днів стало краще.
– Як першу систему мені дали – одразу захотіла їсти, – жартує бабуся. – Тут дуже смачно готують, я люблю борщ.
Пані Людмила радісно розповідає, що вже потрохи долає хворобу і найважче залишилося позаду. Дуже вдячна лікарям, адже не обділили їх увагою.
– Тут такий хороший персонал, всі такі привітні, розумні – і лікарі, і медсестри. А особливо Ольга Миколаївна, ми їй дуже вдячні, – каже жінка.
Заходимо в палату №6. Бачимо трьох жінок, які лежать на животах. Дивуємося, чому так. Спочатку чуємо характерний звук приладу, схожий на вдих і видих повітря. Згодом помічаємо на підлозі біля ліжок апарати, які подають кисень. Новенькі, з цифровими екранами та шкалою.
Завідувачка відділення пояснює, що в такому положенні краще приймати цю процедуру, адже так корисніше.
– У такому стані легені ніби "роздихуються", це як дихальна гімнастика. Ми всіх важкохворих розташовуємо в такому положенні. У цій палаті одні із найважчих пацієнтів.
Для кожного важкохворого призначена медсестра
Заходимо ще в одну палату. Тут теж четверо жінок. Кажуть, що раді бачити гостей. Розповідають про свій стан.
Пані Ольга розповіла, що лікують пацієнтів безкоштовно.
– Зараз у відділенні перебуває 25 хворих. Наше відділення повністю забезпечене ліками. Це все безкоштовно, запас ліків місячний. Для кожного важкохворого призначена медсестра, яка за ним доглядає. Вона допомагає і погодувати хворого. Ми їх розташовуємо ближче до туалету і душової, і приділяємо їм більше уваги. Після кожного обходу визначаємо, в кого потрібно взяти мазки, кому необхідні концентратори кисню, у нас є до них трубки, тож використовувати їх можуть двоє людей, – каже Ольга Смикало.
Біля деяких пацієнтів є рідні – доглядають за ними.
На столах – антисептики, термометри та чималі гори ліків. Палати досить просторі та світлі.
Всі медсестри та лікарі одягнені у захисті костюми. Ми пробули в захисних костюмах усього хвилин двадцять, однак зрозуміли, як це важко. Через постійне шарудіння у ньому ледве щось чуєш. До того ж, у захисному костюмі дуже швидко стає спекотно.
Пані Ольга каже, що ми оглянули вже всі палати, тож можемо повертатися.
Заходимо в одну із палат, в якій лікарі переодягаються. Миємо руки. Скидаємо костюми. Ольга Миколаївна замочує їх у невеликій ємності. Далі скидаємо бахіли, маски. Потім – рукавички – їх в іншу ємність. Ще раз миємо руки та обробляємо антисептиком.
Після того, як все зняли, проходимо кварцування. Лише після цього Ольга нас провела з відділення.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
