"Наступний 2020-ий – рік Білого металевого щура. Хотілось би більше дізнатися про цю тваринку", – запитує в редакції наш читач Орест Семенюк.
– Щур належить до ряду гризунів. В Україні його називають сірим пацюком. Він заселив усі континенти, можливо, навіть Антарктиду. Щур всеїдний – їсть усе, що лише можна споживати, тому виживає навіть у найскладніших ситуаціях, – розповів Ігор Скільський, завідувач відділу природи Чернівецького краєзнавчого музею. – Ця тваринка розумна, кмітлива і хитра. Наділена рідкісною інтуїцією: передбачає катастрофу і першою біжить з корабля чи житла. Щур стійкий до радіації, тому один із небагатьох може вижити навіть після ядерного вибуху. Він агресивний: якщо його загнати в кут, то може накинутися на людину і вкусити. Є переносником багатьох інфекційних хвороб. Щоправда, природа наділила цих тварин дуже сильним імунітетом, завдяки чому в них дуже швидко загоюються рани. Тому лабораторних щурів використовують для імунологічних досліджень.
Ці тварини дуже плодовиті, швидко розмножуються, потомство може з’являтися через кожні два місяці. За сприятливих умов популяція цих гризунів зростає неймовірно швидко. Зуби у щурів ростуть протягом всього їхнього життя, тому їм необхідно постійно щось жувати.
– Чернівчани часто купують декоративних щурів, яких тримають вдома. Вони дуже миролюбні, не бояться людей, легко приручаються, – запевнив продавець зоомагазину Сергій. – У здорової тваринки блискуча шерсть, вушка мають бути рожевими, навколо очей не повинно бути плям. Не треба тримати щурика в акваріумі, бо він може звідти вистрибнути. Не підійдуть також дерев’яні та пластмасові клітки – перегризе. Найкращим житлом буде двоповерхова металева клітка з переходами і тунелями, щоби він міг бігати. Їдять щурики м’ясо, варені яйця, сир, зерно, овочі, фрукти. Та краще купувати спеціалізовані набори для гризунів, куди входять вітаміни. Для сточування зубів тваринкам потрібні спеціальна крейда, сіль, гілки. Воду слід міняти щодня. Для підстилки підійде спеціальна тирса.
Першого січня Новий рік святкують з 1918 року"Чи завжди Новий рік відзначали першого січня? Наша бабуся розповідала, що нібито колись українці святкували початок року весною. Звідки взявся звичай прикрашати ялинку?", запитує Богдан Васильович із Путильщини.
– Наші предки справді відзначали Новий рік на початку весни, потім на початку осені, – розповів етнограф Микола Шкрібляк. – Після прийняття на Русі християнства був введений юліанський календар і Новий рік почали відзначати першого березня, в "день створення світу". Наступна зміна дати відбулася в XV столітті, коли на Русі був встановлений православний греко-візантійський обряд. Тоді церковний і світський Новий рік стали відзначати першого вересня. Із 1918 року на українських землях ввели григоріанський календар, в результаті чого наші дати стали збігатися з європейськими. Тож зараз українці святкують Новий рік одночасно з усіма країнами світу першого січня. Звичай прикрашати ялинку дійшов до нас ще з давніх часів. Наші предки вважали, що таким чином оберігають своє житло і родину від злих сил та залучають усе добре.
"Нещасний високосний" – лише забобони"Наступний 2020-ий рік – високосний. Звідки він береться і чому в лютому є 29 днів, хоча зазвичай він має 28? Ще кажуть, що цей рік не дуже добрий, зокрема, прийдешнього року не можна одружуватися", – запитує Орися Данилюк.
– Якщо звичайний рік налічує 365 днів, то високосний – 366. Пояснюється це тим, що насправді кожен астрономічний рік має 365 діб і 6 годин, – говорить Пауль Пшенічка, вчитель фізики та астрономії Чернівецького ліцею № 1. – За чотири роки із цих шестигодинних "хвостиків" назбирується один повноцінний день, який у високосний рік приплюсовується до найкоротшого місяця в році – ось і виходить 29 лютого.
Уперше про запровадження високосного року оголосив Юлій Цезар ще в 45 році до нашої ери. Відтоді таким стали вважати кожен четвертий рік.
– Наші предки з пересторогою ставилися до високосного року. Існувало багато забобон, зокрема не можна було виходити заміж та вінчатися, бо, мовляв, такі пари не проживуть довго разом. Також не можна було розлучатися і міняти свого супутника життя. У цей рік краще не вагітніти і не народжувати дітей, бо будуть нещасні, – розповів етнограф Микола Шкрібляк. – Не рекомендували розпочинати нові справи, здійснювати великі покупки, міняти роботу, починати будувати дім.
– Церква негативно ставиться до забобонів та марновірств, яким деякі люди довіряють більше, ніж Богу. До таїнства шлюбу, церковних канонів і віри високосний рік не має жодного стосунку, – заперечив настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ, отець Василь Гасинець. – Отож вінчання у 2020 році здійснюватимуться у звичайному порядку за винятком періоду постів. Наділяти високосний рік якимись містичними властивостями не варто. Ті, хто вважає його невдалим для вінчання, народження дітей, будь-яких починань, – дуже помиляються. Господь сподобляє нас пережити ще один рік, ще один відрізок життя. Треба налаштовувати себе на добро, звершувати милосердні справи, роблячи таким чином свої дні щасливими.
– Якщо людину зупиняють якісь забобони, то, можливо, вона не впевнена у своєму рішенні та бажанні, скажімо, вийти заміж, народити дитину, змінити місце роботи. У цьому випадку слід дослухатися до себе, призупинитися і ще раз усе добре зважити, – радить практикуюча психологиня Альона Головіна. – Адже якщо ми чогось справді прагнемо, то не звертаємо увагу на рік, місяць, день.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
7-01-2020, 11:09
0
4 151
