Наприкінці 1948 року в Союзі розпочалися масові антиєврейські чистки.

Єврейських письменників відправляли в табори, закривали єврейські театри та синагоги. В очікуванні арештів люди спали в одязі, тримаючи напоготові вузлики з продуктами.



Масовий виїзд буковинських євреїв протягом 1946-1947 років до Румунії призвів до різкого зменшення фахівців на багатьох підприємствах. На Буковину почали завозити нові кадри з числа демобілізованих фронтовиків.

"Зайняв Сідоров"

Перших приїжджих зустрічали першого червня 1946 року на Чернівецькому вокзалі під звуки військового оркестру. Новоприбулі вимагали гарних квартир і високих посад саме у Чернівцях, хоча за професійним рівнем не завжди відповідали критеріям керівників. Відділи кадрів у розпачі звітували до Києва, що "демобілізовані відмовляються від запропонованих робіт у районах області і вимагають лише великої керівної роботи, причому тільки у Чернівцях".

"Маленький Париж" заполонили військові з орденами нової держави. Вони були в захопленні від Буковини та Чернівців. "Нюсенька, ты не поверишь, я живу у фонтана", – писала трикотажниця у листі до родички в російську глибинку. Вперше за всю історію міста на дверях чернівецьких будинків можна було побачити написи крейдою або вугіллям: "Зайняв Сідоров", "Зайнято письменниками", "Зайнято. Прошу не лазити, бо будете відповідати". Чернівці перетворилися на "оазу переможців".

Наприкінці 1948 року в Союзі розпочалися масові антиєврейські чистки. На Буковині першими постраждали єврейські письменники. В очікуванні арештів вони спали в одязі, тримаючи напоготові вузлики з продуктами. В архівах СБУ збереглися протоколи допиту заарештованих, де згадуються прізвища багатьох талановитих діячів. Скажімо, письменника Х. Меламуда звинуватили в економічному шпигунстві на користь США. Письменника Нафталі-Герц Кона виключили зі складу Спілки письменників СРСР і засудили на 25 років таборів. Заарештували 60-літнього літературного редактора єврейського театру в Чернівцях Мойсея Альтмана, якого називали "запеклим єврейським націоналістом". "Злочинами" стали прохання про відкриття єврейських газет і бібліотек, друкування підручників та створення радіопередач на ідиш, участь у літературних вечорах. 31 січня 1950 року Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про ліквідацію Чернівецького єврейського драматичного театру імені Шолом-Алейхема, "чий репертуар не відповідає сучасним вимогам радянського театрального мистецтва".

Професор медінституту зник уночі

Під час уроків заарештували секретаря Чернівецької єврейської школи №18 Белу Вернік (Ройтман). Її звинувачували в тому, що вона впродовж двох років "організовувала у себе вдома зустрічі молодих однодумців, читання та розповсюдження сіоністської літератури". Присудили їй п’ять років виправно-трудових робіт. Фатальною помилкою для учнів-хасидів могло стати написання слова Сталін з малої букви.

Секретар парторганізації артілі імені Ватутіна інженер Сегал висловився так: "Прийшла біда для нашого брата. Такої політики до євреїв з боку радянської влади не було, вона з’явилася тільки зараз". У буковинській пресі до самої смерті Сталіна друкувалися статті, де висміювали негативні риси, нібито притаманні євреям. Їх звинувачували у розтратах, крадіжках, зловживаннях.Звільнили низку кращих викладачів медінституту єврейської національності. Професор цього вузу, знавець ідиш та івриту, О. Мангейм однієї ночі взагалі зник з міста.

Батько рабина Боруха Купермана, родина якого після війни оселилася у Чернівцях, казав: "Радянська влада – це танк. Людину, яка намагається боротися з танком, танк розчавить. Треба лягти в окопи, щоб танк проїхав над тобою".

У 1959 році повернувся із заслання письменник Йосип Бург, який згадував: "Коли я повернувся до Чернівців, каміння під ногами плакало. Місто повністю змінилося. Я не знав нікого. Упродовж багатьох місяців я хотів щось дізнатися про родичів. Дарма".

Цікаві факти

Приїжджали герої Радянського Союзу

- У "Довідці про кількість демобілізованих з особового складу діючої Червоної армії, що прибули до Чернівецької області станом на 1 серпня 1946 року" вказувалося 29 949 осіб. Серед них було дев’ять Героїв Радянського Союзу, 833 особи нагороджені орденом або медаллю "За відвагу", 869 мали до п’яти орденів і медалей, 33 – більше п’яти орденів. Переважали сержанти та рядові, офіцерів налічувалося 2 568.

- До 1 вересня 1946 року демобілізованим приїжджим було виділено 3 780 квартир, збудовано 42 будинки, надано кредитів на суму 1 834 285 рублів. Їх забезпечували продуктами, одягом і взуттям із держрезерву.

- Згідно з матеріалами всесоюзного перепису населення 1959 року, на Буковині проживало 42 140 осіб єврейської національності.

- Завдяки рабину Хаїму-Меїру Кахане, який повернувся із Сибіру, в Чернівцях відкрили хедер – початкову єврейську релігійну школу для хлопчиків, де підпільно викладали Тору. Хасид Гершл Рабинович збудував у Чернівцях мікву (резервуар для ритуального омовіння, – авт.) та відновив у Садгорі могилу цадика Фрідмана.

- У 1956 році до Чернівців із заслання повернувся ребе Мендль Футерфас, який виготовляв фальшиві паспорти для охочих емігрувати у перші повоєнні роки. "До тих пір, доки я зможу врятувати хоча б одного єврея, – моє місце тут", – вважав він.

Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram